15.08.2025 Справа № 940/1539/25
Провадження по справі № 2/940/633/25
15 серпня 2025 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєва Олена Анатоліївна, про усунення від права на спадкування та визнання права власності порядку спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєва О.А., про усунення від права на спадкування та визнання права власності порядку спадкування за законом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2014 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 у справі № 911/2390/18.
Поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно», а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить, зокрема визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3,0933 га, розташованої на території Білоцерківського району Київської області, та на квартиру АДРЕСА_1 .
Відтак, оскільки спір стосується нерухомого майна, необхідно застосовувати виключну підсудність.
Враховуючи, що квартира площею 73,0 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої безсумнівно є вищою, ніж вартість земельної ділянки, розташованої на території Дібрівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, знаходиться у Дніпровському районі м. Києва, тому позов не підсудний Тетіївському районному суду Київської області та відноситься до юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва.
З огляду на зазначене, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєва Олена Анатоліївна, про усунення від права на спадкування та визнання права власності порядку спадкування за законом, передати за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
Керуючись статтями 30, 31, 32, 260, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Цивільну справу № 940/1539/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєва Олена Анатоліївна, про усунення від права на спадкування та визнання права власності порядку спадкування за законом передати за підсудністю на розгляд Дніпровському районному суду міста Києва, адреса: 02105, м. Київ, вулиця Пластова, 3.
Роз'яснити позивачу, що передача справи до іншого суду здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.В.МАНДЗЮК