Справа № 359/7439/25
Номер провадження 2-н/373/592/25
14 серпня 2025 року Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природній газ, трьох відсотків річних та інфляційних витрат,
встановив:
Представник заявника звернувся до суду із заявою і просить видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» заборгованості за спожитий природній газ, суму трьох відсотків річних та інфляційних витрат, та судовий збір в розмірі 302 грн 80 коп.
Заява надійшла до суду 07 серпня 2025 року за підсудністю на підставі ухвали судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, слід зазначити наступне.
Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу.
Зокрема, відповідно до п.2, п. 4 ч.2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання; вимоги заявника і обставини, на яких вони обгрунтовуються.
У поданій заяві зазначено місце проживання боржника: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою надаються послуги споживання природного газу.
На виконання вимог ч.5 ст.165 ЦПК України судом було зроблено запит щодо інформації про реєстрацію місця проживання боржника.
Із відповіді ЄДДР вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 цього Кодексу, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст. 30 цього Кодексу передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Предметом заяви у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
З врахуванням вищезазначеного, заява про стягнення заборгованості за спожитий природній газ за адресою: АДРЕСА_1 підсудна Переяславському міськрайонному суду Київської області.
Разом з тим, боржником у заяві вказано ОСОБА_1 , при цьому належних та допустимих доказів належності йому будинку за адресою АДРЕСА_1 , чи користування ним у передбачений законом спосіб, щоб мало б наслідком обов'язок сплачувати комунальні послуги, не надано та не зазначено про їх наявність у заяві. Місце реєстрації ОСОБА_1 перевірено судом у відповідності до ст. 165 ЦПК України та не збігається із місцем знаходження нерухомого майна.
Оцінивши вищезазначене в сукупності, вважаю, що представником заявника не зазначено про наявність доказів, які б давали підстави однозначно зазначити, що саме ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має будь-яке відношення до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і, як наслідок, обов'язок сплачувати за послуги споживання природного газу за такою адресою.
Такі обставини при розгляді справи в порядку наказного (а не позовного) провадження, оцінені бути не можуть.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. А пунктом 9 частини 1 цієї статті передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Керуючись ст. 165 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природній газ, трьох відсотків річних та інфляційних витрат.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 163 ЦПК, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Я.І. Керекеза