Справа №295/4318/25
Категорія 38
2/295/2169/25
14.08.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув по матеріалах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору заяву відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», звернулось до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту від 22.11.2023 року в сумі 124 270,19 грн.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, а також клопотання про зупинення провадженя у справі з підстав перебування на військовій службі у ДПС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.
У постанові Верховного Суду України 07.10.2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження в справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
Тобто, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 456/2541/19.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
З поданої відповідачем довідки НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) слідує, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом з 26.12.2024 року по час надання довідки.
Досліджені докази не містять відомостей про те, що військова частина, в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд не вбачає передбаченої законом неможливості розгляду зазначеної справи на період знаходження відповідача на військовій службі, оскільки від імені та в його інтересах діє представник - адвокат Налапко М.М. Відповідач не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, шляхом листування, приймати участь у розгляді справи через представника, що й було ним реалізовано під час наданя відзиву, звернення до суду із заявою про зупинення провадження у справі,
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволені заяви про зупинення провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 251, 253, 279 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.М.Лєдньов