Справа № 274/5661/25
Провадження № 2/0274/2250/25
про залишення позову без руху
15.08.2025 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист часті, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди -
встановив:
До Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла зазначена позовна заява, згідно якої позивач просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 , шляхом принесення публічних вибачень в соціальній мережі Fecebook із власної сторінки - ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, судом встановлено підстави для залишення її без руху.
Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Всупереч вказаним вимогам, у позовній заяві не вказано РНОКПП та/або дату народження відповідача ОСОБА_2 для його ідентифікації.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У поданій заяві позивач просить: «зобов'язати відповідача ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 , шляхом принесення публічних вибачень в соціальній мережі Fecebook із власної сторінки - ОСОБА_3 ».
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку позивач просить від суду. При цьому спосіб захисту порушеного права, свободи чи інтересу має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає цивільні справи лише в межах позовних вимог.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Водночас особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку із цим необхідно брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, установлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими шляхами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, які спричинило це порушення.
До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Водночас необхідно враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
Такий спеціальний спосіб захисту гідності, честі та ділової репутації, як припинення подальшого поширення інформації, що принижує честь, гідність та репутацію фізичної особи (стаття 278 ЦК України), передбачає два види припинення інформації: 1) коли право порушується, 2) коли право уже порушене. Такий спосіб захисту орієнтований на застосування до масових поширень інформації.
Відмінність такого способу захисту особистих немайнових прав від спростування недостовірної інформації полягає не лише в меті застосування цих способів, але й у тому, що заборона поширення інформації (яка готується до поширення або яка вже поширена) може бути застосована й у разі поширення інформації незалежно від того, чи вона є недостовірною, чи абсолютно правдивою. Тобто позивач лише доводить, що зазначена інформація порушує його особисті немайнові права.
Задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
З викладених позовних вимог неможливо встановити яку саме інформацію, що поширена відповідачем, позивач вважає недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, принижує честь, гідність та ділову репутацію. З наведеного у прохальній частині позову неможливо визначити, яка конкретно інформація не відповідає дійсності, є неправдивою та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, яким конкретно чином така інформація розповсюджена та які дії (крім сплати моральної шкоди) має вчинити саме відповідач на поновлення порушених прав позивача.
Окрім цього, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Пунктом 12 даної Постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен встановити та зазначити в позовній заяві.
Так, позивачем в позовній заяві в якості відповідача по справі зазначено ОСОБА_2 , однак, позивачем, не вказано власників веб-сайту та доменних імен на веб-сторінках, не зазначено: кому належать Інтернет ресурс та не визначено їх статус в справі, з урахуванням вимоги щодо поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет. Відсутність вказаних відомостей перешкоджає визначенню суб'єктного складу відповідачів у поданій позовній заяві, що унеможливлює визначення спірності цивільних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.
Окрім того, позивачем не зазначено, чим підтверджується, що саме відповідач ОСОБА_2 є власником зазначених сторінок у соціальній мережі Fecebook.
Згідно п. 26 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 175 та 177 цього кодексу, постановляє ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, приходжу до висновку про неможливість відкриття провадження у справі та про залишення позовної заяви без руху. Надати позивачу строк для усунення наведених недоліків.
Керуючись ст. ,175,185,258-261,353 ЦПК України, суддя
постановив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист часті, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, зава буде вважатися не поданою та повернута .
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М.Вдовиченко