14 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 683/677/25
Провадження № 22-ц/820/1818/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2025 року (суддя Андрощук Є.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики,
У березні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором та договором позики.
В обґрунтування вимог, позивач вказував, що 22 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №103566592, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало позичальнику кредит у розмірі 20000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом.
16 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №16072024, згідно з яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 31500 грн., з яких: 20000 грн. - основна сума боргу; 9500 грн. - відсотки; 2000 грн. - комісія.
08 лютого 2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики №0961120429/1, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» надало позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом.
24 листопада 2022 року ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №24/11-22, згідно з яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «ІНФІНАНС», в тому числі і до відповідача на загальну суму 13920 грн., з яких: 3000 грн. - основна сума боргу; 10920 грн. - відсотки.
Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №103566592 в розмірі 31500 грн., з яких: 20000 грн. - основна сума боргу; 9500 грн. - відсотки; 2000 грн. - комісія, заборгованість за договором позики №0961120429 в розмірі 13920 грн., з яких: 3000 грн. - основна сума боргу; 10920 грн. - відсотки, а також понесені судові витрати.
Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2025 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №103566592 в розмірі 31500 грн. та за договором позики №0961120429 в розмірі 13920 грн., а також 3028 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони підписавши кредитний договір та договір позики, погодили усі істотні умови договору, в тому числі строки повернення кредиту та позики, відсотки. Позивачем надано кредит позичальнику у визначених в договорах розмірах, однак відповідач належним чином свої зобов'язання за договорами не виконував, у зв'язку з чим утворилися заборгованість за кредитним договором в сумі 31500 грн., за договором позики в сумі - 13920 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин встановлених судом. Матеріалами справи не підтверджено укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , та укладенні договору позики між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 , а також не підтверджено розмір заборгованості за вказаними договорами відповідними первинними бухгалтерськими документами. Зазначає, що належними та допустимими доказами у справі щодо підтвердження руху коштів та заборгованості за кредитними договорами є банківські виписки, проте у даній справі такі докази відсутні, а позивачем на підтвердження своїх вимог надано платіжне доручення №38558217 від 22.01.2022 року та квитанцію ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за сплату №136500723 від 08.02.2022, що не відповідають критеріям належності та достовірності засобів доказування у цивільному процесі. Зазначає, що за кредитним договором від 22.01.2022 року відсутні підстави для нарахування відсотків поза межами строку кредитування - 30 днів. Також апелянт заперечує належність таких доказів як витяги з реєстру боржників щодо підтвердження переходу права вимоги позивача до боржника ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими що не відповідають дійсним обставинами справи, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду в частині нарахування розміру відсотків за користування кредитом №103566592 від 22.01.2022 року не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Судом встановлено, що 22.01.2022 товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 103566592 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора S38804 відповідно умов якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит на суму 20000 грн., строком на 30 днів, із процентною ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту з кожен день строку користування кредитом, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти та комісію за користування кредитом.
З платіжного доручення №38558217 від 22.01.2022 вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 20000 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів згідно договору № 103566592.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №16072024 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшли права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №103566592 в сумі 31500 грн., яка складається з наступного: 20000 грн. - основна сума заборгованості, 9500 грн. - заборгованість за відсотками, 2000 - заборгованість за комісією.
08 лютого 022 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 0961120429 відповідно до умов якого позичальник отримав кошти в сумі 3000 грн. строком на 12 місяців із номінальною ставкою 1,75% за один день користування, річною ставкою 638,75%.
Також, 24.11.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24/11-22 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшли права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №24/11-22 від 24.11.2022 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №0961120429 в сумі 13920 грн., яка складається з наступного: 3000 грн. - основна сума заборгованості, 10920 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 103566592 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.1.2. договору сума кредиту становить 20000,00 грн. Згідно п.1.3. договору кредит надається строком на 30 днів з 22.01.2022 року. За п.1.4. договору термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 21.02.2022 року. Пунктом 1.5.1 передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 2000 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. За п.1.5.2. договору проценти за користування кредитом становить 7500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. За п.1.6 договору стандартна процента ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит №103566592 від 22.01.2022 є графік платежів.
Додатком № 2 до договору про споживчий кредит №103566592 від 22.01.2022 є паспорт споживчого кредиту №103566592.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачеві ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Зокрема, відповідно до платіжного доручення 38558217 перераховано 20000 грн. на карту НОМЕР_1 .
08 лютого 2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0961120429/1 та надання кредиту згідно Заяви-анкети №4028904 від 08.02.2022 року, шляхом підписання договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем ОСОБА_1 договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3q1f7v.
Згідно довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 прийняв умови договору шляхом використання одноразового ідентифікатора «3q1f7v» за номером телефону позичальника НОМЕР_2 .
Анкета-заява на кредит №4028904 від 08.02.2022 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Інфінанс».
Сума кредиту, згідно підписаного сторонами договору складає 3000 грн. на строк користування кредитом 12 місяців. Відсоткова ставка становить 1,75% за один день користування кредитом, за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов договору.
ТОВ «Інфінанс» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачеві ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Зокрема, відповідно до квитанції за сплату №136500723 від 08.02.2022 відповідачу перераховано 3000 грн. на карту НОМЕР_3 .
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №16072024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №103566592, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Вказані обставини підтверджуються копіями: договору факторингу №16072024, акта прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників за договором факторингу №16072024 від 16.07.2024 року, витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16072024.
24 листопада 2022 року ТОВ «Інфінанс» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідно до договору факторингу №24/11-22 від 24.11.2022 року, в тому числі за договором про надання позики №0961120429/1, укладеного ТОВ «Інфінанс» з ОСОБА_1 . Вказані обставини підтверджуються копіями: договору факторингу №24/11-22 від 24.11.2022 року, акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №24/11-22 від 24.11.2022 року, витягу з реєстру боржників до договору факторингу 24/11-22 від 24.11.2022.
Право вимоги по кредитному договору №103566592 від 22.01.2022 року та по договору позики №0961120429/1 були передані первісними кредиторами на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі реєстрів, які оформлені належним чином та є додатками до договорів факторингу.
З огляду на викладене, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103566592 та договором позики №0961120429.
Вирішуючи справу по суті позовних вимог, колегія суддів враховує, що в матеріалах справи містяться копії кредитного договору та договору позики, які підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто, погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, та відсутність доказів повернення отриманих кредитних коштів.
За умовами кредитного договору №103566592 останнім днем дії договору є 22.01.2022 року, погоджено сплату відсотків та комісії за договором, проте, із відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування процентів за кредитним договором №103566592 вбачається, що останнім днем нарахування відсотків до кредитного договору було 24.02.2022, згідно процентів за п.1.5.3 договору, проте в підписаному кредитному договорі відсутній пункт 1.5.3. Загальна сума заборгованості становить 31500 грн, з яких 20000 грн.- тіло кредиту, 9500 грн. - відсотки, 2000 грн. - комісія.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що заборгованість за вказаним кредитом підлягає перерахунку, а саме, зважаючи на погоджений розмір відсотків, за пунктом п.1.5.2. кредитного договору, із відповідача слід стягнути відсотки в сумі 7500 грн.
За умовами договору позики №0961120429/1 від 08.02.2022 року встановлено строк користування кредитом 12 місяців (07.02.2023), із відсотковою ставкою 1,75% та загальною вартістю кредиту в розмірі 22215 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики, вбачається, що відповідачу станом на 24.11.2022 року нараховані 10920 грн. відсотків, в подальшому, після відступлення права вимоги за договором до ТОВ «ФК «ЄАКБ» відсотки не нараховувало, отже сума заборгованості за відсотками за договором позики нарахована в межах строку дії позики та погодженої в договорі вартості кредиту.
З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції в частині розміру відсотків за кредитним договором №103566592 від 22.01.2022 року підлягають зміні.
З відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки за користування кредитом 7500 грн., а також 20000 грн. за тілом кредиту, 2000 грн. - комісія, а всього 29500 грн.
Щодо стягнення заборгованості за договором позики №0961120429 в розмірі 13920 грн. - рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До апеляційної скарги апелянтом додано договір про надання правової допомоги № б/н/25 від 08.05.2025року, акт виконаних робіт від 04.07.2025 року на суму 6000 грн.
Відповідно до умов договору про надання професійної правничої допомогу №б/н/25 від 08 травня 2025 року, укладеного між АБ «Калінін і Партнери» в особі керуючого Калініна С.К. та ОСОБА_1 , визначено, що вартість надання професійної правничої допомоги у справі № 683/677/25 становить 6000 грн.
Згідно з Актом виконаних робіт від 04.07.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги №б/н/25 від 08 травня 2025 року, за усну консультацію клієнта щодо захисту його прав у справі № 683/677/25, вивченні та наліз позовної заяви з додатками, складання, оформлення, подання апеляційної скарги загальна вартість наданих послуг становить 6000 грн. (12 год, 26 стр.).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.
Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
На думку колегії суддів, враховуючи співмірність складності справи з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часткове задоволення позовних вимог, часткове задоволення апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 264 грн.
Також, заподання позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАКБ» сплатило 3028 грн. судового збору. Враховуючи, що позов задоволено на 95,6%, із ОСОБА_1 підлягає стягненню 2894,77 грн. судового збору на користь позивача.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 3633,60 грн. Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена на 4,4%, із ТОВ «ФК «ЄАКБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 159,88 грн.
Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи викладене із ОСОБА_1 користь ТОВ «ФК «ЄАКБ» підлягає стягненню 2470,89 грн. ( 2894,77 -159,88 - 264) понесених судових витрат.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2025 року змінити в частині розміру заборгованості за відсотками за кредитним договором № №103566592, змінити розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №103566592 в розмірі 29500 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2470,89 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк