Ухвала
14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 495/4915/23
провадження № 51-2881ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу судді Одеського апеляційного суду від 23 квітня
2025 року,
встановив:
слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ухвалою від 11 квітня 2025 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 , поданої в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про відмову в залученні в якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12023166240000095 від 22 березня 2023 року.
ОСОБА_5 оскаржив цю ухвалу в апеляційному порядку.
Суддя Одеського апеляційного суду ухвалою від 23 квітня 2025 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив ОСОБА_5 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї матеріали, Суд уважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 392 КПК України визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 9-1) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11-1) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КПК України, з урахуванням рішення Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді: за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення; про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру; повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Положеннями ч. 3 ст. 309 КПК України визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Так, слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, діючи в межах своїх повноважень, ухвалою від 11 квітня 2025 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 , поданої в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про відмову в залученні в якості потерпілого в кримінальному провадженні
№ 12023166240000095 від 22 березня 2023 року.
Вказану ухвалу ОСОБА_5 оскаржив в апеляційному порядку.
Суддя Одеського апеляційного суду, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, дійшов висновку про те, що нормами КПК не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, якою відмовлено в задоволенніскарги на постанову про відмову в залученні в якості потерпілого в кримінальному провадженні, та на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з таким висновком судді Одеського апеляційного суду, вважає його достатньо вмотивованим, а ухвалу від 23 квітня 2025 року - такою, що повністю відповідає вимогам КПК України.
Окрім того, Суд звертає увагу, що рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим можуть бути оскаржені, особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, під час підготовчого судового засідання.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що обґрунтовані підстави для задоволення касаційної скарги адвоката ОСОБА_4 відсутні, тому у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
ухвалив:
відмовити адвокату ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу судді Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3