Справа № 686/20231/25
Провадження № 2-з/686/137/25
15 серпня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі судді Колієва С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
14 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду із заявою, в якій просила забезпечити поданий нею позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління соціального захисту населення Хмельницької міської ради, третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства, встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу шляхом заборони Міністерству оброни України вчиняти дії щодо нарахування та виплаті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги чи будь-яких інших грошових виплат у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В порядку ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема, може бути арешт майна.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення.
У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Як на підставу необхідності забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Міністерству оборони України вчиняти певні дії, позивачі по суті послалися, що таке забезпечення надасть гарантії можливості безперешкодного отримання нею та дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідної грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 ..
Разом з цим суд зазначає, що заходи забезпечення позову, які просять вжити позивачі по суті безпосередньо не пов'язані із предметом позовної вимоги (встановлення факту батьківства та встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та відповідно в матеріалах справи відсутні дані що невжиття відповідних заходів утруднить виконання рішення суду у випадку задоволення поданого позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана заява є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 149, 150, 151, 152, 153, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.А.Колієв