Справа №522/12940/25
Провадження №1-кп/522/2800/25
15.08.2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12025163510000086, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 року, на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: - 15.11.2001 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 19.03.2005 року у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 15.11.2006 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 11.10.2010 року у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 22.05.2012 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 5 місяців арешту, звільненого 10.07.2012 року у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 17.01.2014 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.190, ч. 3 ст. 357 КК України до 3 років позбавлення волі,
- 21.01.2014 року Комсомольським районним судом м. Херсона за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 08.06.2017 року у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 04.06.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі,
- 27.02.2025 Приморським районним судом м. Одеси за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
- 26.05.2025 року Приморським районним судом м. Одеси за вчинення 22.04.2025 року кримінальних правопорушень, передбаченихч.4 ст.185, ч.3 ст.357 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до вимог ст.71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково - у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі було приєднано невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2025 року, та остаточно йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць позбавлення волі,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, суд
ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 31.01.2025 року приблизно о 19 годині, в умовах дії воєнного стану на території України, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник протиправний намір, спрямований на заволодіння чужим майном.
Виявивши, що вхідні двері до під'їзду будинку АДРЕСА_2 не зачинені, ОСОБА_3 вирішив використати вказану обставину для того, щоб зайти всередину з метою подальшого відшукання цінного майна, яким можна заволодіти.
Далі, зайшовши до під'їзду, та піднімаючись вверх по сходах будинку,
ОСОБА_3 на 3-му поверсі виявив незачинені вхідні двері до квартири N?9 вище указаного будинку, після чого проник до приміщення цієї квартири.
Скориставшись відсутністю будь-яких осіб, ОСОБА_3 оглянув приміщення передпокою, та на тумбочці, біля дверей, виявив сумку, належну мешканці указаної квартири ОСОБА_5 та, розраховуючи на наявність в цій сумці готівкових грошових коштів та інших цінних речей, вирішив нею заволодіти.
Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 таємно викрав указану жіночу сумку чорного кольору (яка майнової цінності для потерпілої не має), в якій знаходились готівкові грошові кошти та особисті речі цієї потерпілої. У подальшому, вийшовши до приміщення під'їзду, ОСОБА_3 , із указаної сумки, витягнув готівкові грошові кошти в сумі 17 000 гривень, 100 доларів США (що станом на 31.01.2025 року становило 4 182 гривні) та 10 Євро (що станом на 31.01.2025 року становило 435 гривень), електронний перекладач «AI INTELLIGENT TRANSLATOR» моделі «М30В» вартістю 800 гривень, та Power Bank марки «CALK» на 20 000 mAh чорного кольору вартістю 800 гривень, та разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій
ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 23 217 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням у житло, вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
02.02.2025 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , в умовах дії воєнного стану на території України, перебував за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 4 «А», біля відділення нової пошти N?24, де побачив сидячого на лавочці у майже непритомному стані ОСОБА_6 , біля якого знаходився пакет з речами.
Припускаючи, що в даному пакеті можуть знаходитись цінні речі, у ОСОБА_3 виник протиправний намір, спрямований на заволодіння чужим майном.
02.02.2025 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 таємно викрав належний ОСОБА_6 пакет з написом «Таврія», в якому знаходились FPV-окуляри, моделі «SKY040 PRO» вартістю 16 126 гривень, пульт для FPV дрону марки «RADIOMASTER» моделі «TX16S MKII 4IN1 BLACK» вартістю 10 000 гривень, та квадрокоптер «Emax Tinyhawk I» вартістю 5 500 гривень та, скориставшись поганим самопочуттям потерпілого, разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, та розпорядився цим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому
ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 31 626 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
08.04.2025 року приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , в умовах дії воєнного стану на території України, перебував у подвір'ї багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де біля 2-ї парадної побачив припаркований та прикріплений на велосипедний замок до бетонного паркану велосипед марки «Leon» моделі «JUNIOR», чорного кольору з червоними написами на колесах вартістю 7 600 гривень, що на праві власності належить ОСОБА_7 . В цей момент у ОСОБА_3 виник протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном. У подальшому, реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, впевнившись, що його злочинні дії залишаються непомітними для цього потерпілого та оточуючих, ОСОБА_3 підійшов, та за допомогою сили рук, вирвав з бетонного паркану велосипедний замок, взяв вище указаний велосипед, та разом з ним покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому
ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 7600 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
За сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбаченні ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у житло.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті.
До судового засідання потерпіла ОСОБА_8 не з'явилась, звернулась до суду із письмовою заявою, у якій просила проводити судовий розгляд без її присутності.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою, у якій просив проводити судовий розгляд без його присутності.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_7 не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою, у якій просив проводити судовий розгляд без його присутності.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень.
Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає рецидив злочинів, враховуючи його судимість за ч.3 ст.357 КК України, згідно до вироку 17.01.2014 року Дніпровського районного суду м. Херсона.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, що він схильний до вчинення кримінальних правопорушень, наявності вище зазначених двох пом'якшуючих покарання обставин, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як його виправлення, та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства, та менш суворий вид покарання буде недостатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так як після постановлення вироку 26.05.2025 року Приморським районним судом м. Одеси, згідно до якого, ОСОБА_3 було засуджено за вчинення 22.04.2025 року кримінального правопорушення було встановлено, що цей засуджений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень 31.01.2025 року, 2.02.2025 року, 8.04.2025 року вчинених до постановлення попереднього вироку, тому є підстави для застосування вимог ч.4 ст.70 КК України.
При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає, що необхідно застосувати положення ч.4 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із урахуванням виду та розміру покарання призначеного вироком Приморського районного суду м. Одесивід 26.05.2025 року,застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, із призначенням остаточного виду та розміру покарання.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.124 КПК України суд вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави України 424 грн. 08 коп. документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме, за проведення судової товарознавчої експертизи від 21.05.2025 року №1264.
Керуючись ст.ст.124, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті позбавлення волі - 5 / п'ять/ років 6 /шість/ місяців.
Згідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2025 року у вигляді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років 1 /один/ місяць, більш суворим покаранням призначеним за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2025 року у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 1.05.2025року.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 424 грн. 08 коп. на користь держави України.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд. Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1