Справа № 503/1091/25
Провадження № 1-кп/503/103/25
15 серпня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого- судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000449 від 22.06.2025 року, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Молокіш Рибницького району Республіки Молдова, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого, особи з інвалідністю 2-ї групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
До Кодимського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт та угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
На підставі обвинувального акту судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи на підставі рішення суду позбавленим права керувати транспортними засобами на певний строк, ухилився від його виконання за наступних обставин.
Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 25 серпня 2023 року ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У подальшому постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2024 року ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років. Вказана постанова набрала законної сили 05 серпня 2024 року.
Після набрання зазначеним рішенням суду законної сили ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з її змістом, так-як перебував у судовому засіданні при її оголошенні, підриваючи авторитет органів правосуддя України, діючи в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов'язковим до виконання, та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч постанови суду, 21 червня 2025 року близько 22 години 00 хвилин в м. Кодима по вул. Прикордонній, керував автомобілем марки "ЗАЗ ЛАНОС" з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та о 22 годині 05 хвилин був зупинений працівниками СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію".
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
11 липня 2025 року між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч. 2 ст. 468 КПК України.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України, узгодженого покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Також прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди на призначення зазначеного покарання, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в обсязі підозри, пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний, характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди, та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що угода про визнання винуватості була укладена в його присутності, при укладенні угоди були дотримані вимоги законодавства, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Вирішуючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частинами 4, 5 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним, є нетяжким злочином, внаслідок вчинення якого шкода завдана державним інтересам.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 і призначення узгодженої сторонами угоди міри покарання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 369, 370-374, 469, 472 - 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 липня 2025 року, укладену між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником виключно з таких підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з таких підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1