Єдиний унікальний номер 599/801/25
Номер провадження 2/599/347/2025
"07" серпня 2025 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В.Г., за участю секретаря судового засідання Грицай О.П., розглянувши в м. Зборові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
виклад позиції позивача: 26 травня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20520.00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000.00 та судові витрати у розмірі 2422.40грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22.08.2024року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Стар Файненс груп» укладено договір про надання фінансового кредиту № 26678-08/2024 відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6000грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач у свою чергу не виконав умов кредитного договору
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 26 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання о 09.00 год 17 червня 2025 року, однак, судове засідання відкладено на 09.00 год 08 липня 2025 року, в зв'язку з клопотанням відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав 24 червня 2025 року клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 подав 08 липня 2025 року клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив, у якому частково визнає позовні вимоги, в частині наявності заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, однак, категорично заперечує проти стягнення з нього штрафу та витрат на професійну правничу допомогу. Щодо незаконності нарахування штрафу. Вважає таку вимогу незаконною, необґрунтованою та такою, що прямо суперечить чинному законодавству України, зокрема, пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022) та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», тому просив відмовити у її задоволенні.
Щодо необґрунтованості та неспівмірності витрат на правничу допомогу, то вважає, так як дана справа є типовим спором про стягнення заборгованості за стандартним кредитним договором, то підготовка позовної заяви у такій категорії справ не потребує значних затрат часу та високої кваліфікації, оскільки такі позови є шаблонними. Заявлену позивачем суму у 7 000 грн вважає очевидно неспівмірною з обсягом та складністю наданої правничої допомоги. Крім того, зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки вимога про стягнення штрафу є незаконною, то у разі відмови в її задоволенні, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з нього, просить пропорційно зменшити.
Подав контррозрахунок заборгованості: за тілом кредиту: 5 400 грн, заборгованість за відсотками: 4860 грн, заборгованість за штрафом: 0 грн, разом до сплати: 10260 грн. Просив стягнути заборгованість у загальному розмірі 10260 грн (десять тисяч двісті шістдесят гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. У задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення штрафу в розмірі 10260 грн - відмовити повністю.
Встановлені судом обставини. Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив, що 26 травня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20520.00 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000.00 грн та судового збору у розмірі 2422.40 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» укладено договір про надання фінансового кредиту № 26678-08/2024 відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.
Сторони встановили детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, які визначили в таблиці обчислення загальної вартості кредиту за договором, тобто визначили графік платежів, що є додатком №1 до договору.
Сторони домовилися, що за користування кредитом Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" нараховуються виключно проценти. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань передбачене в п.5.3. договору (п.3.1. Договору).
Споживач має право достроково повернути кредит в повному обсязі, або частково, сплативши проценти за строк фактичного користування кредитом (п.4.3.1. Договору)
Відповідно до п. 5.3. договору у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості.
Відповідно до п. 5.3.1 договору у разі прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості.
У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту.
У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половину суми кредиту.
У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що сума кредиту, проценти за користування кредитом, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за договором.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".
Зокрема, в ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі "Підписи сторiн".
Також, приписами ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.7 ст.11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.
У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
Станом на 26 травня 2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором становить 20520 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5400 грн; із заборгованості за відсотками-4860 грн; із заборгованості за штрафом 10260 грн.
23 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" керуючись главою 47 ЦК України уклали договір факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року. Згідно вищевказаного договору та у відповідності до ст.512 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26678-08/2024 від 22 серпня 2024 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року від ТОВ "Стар Файненс Груп" до ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20520 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5400 грн; із заборгованості за відсотками-4860 грн; із заборгованості за штрафом 10260 грн. Даний факт підтверджується актом приймання-передачі письмового та електронного Рестру боржників від 23.12.2024 року до Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року.
Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення ст.516, ч.2 ст.517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Отже, до ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" перейшли всі права кредитора за договором про надання фінансового кредиту №20865-09/2024 від 17.09.2024 року.
Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
З розрахунку заборгованості за договором слідує, що заборгованість відповідача становить 15900,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4900,00 грн. заборгованість за відсотками, 6000,00 грн. заборгованість за штрафом.
З вказаного розрахунку також слідує, що відповідач жодних коштів на погашення своїх боргових зобов'язань за вказаним договором не вносив.
Правильність нарахувань розміру заборгованості відповідачем на час розгляду справи не оспорена та не спростована.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов договору, в результаті чого заборгованість не була погашена останнім добровільно, вимога позивача щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту є правомірною.
Разом з тим, судом встановлено, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору здійснювалося нарахування неустойки у вигляді штрафу.
Згідно зі ч.2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Разом з тим, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, якими Розділ доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем та первісним кредитором не було враховано вищевказані перехідні положення ЦК України та протиправно нараховано штраф за кожен день невиконання/ неналежного виконання відповідачем зобов'язання, а тому в стягненні такої слід відмовити.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №20865-09/2024 від 17.09.2024 року в сумі 10260 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 5400,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 4860 грн.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1211.20 грн (0,50%) та витрати на професійну правничу допомогу - 3500.00 грн.
Керуючись ст.ст.4-12, 19, 76, 77, 81, 141, 258,259, 263-265 ЦПК України, суд,
частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народженя: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором №26678-08/2024 від 22.08.2024 року в розмірі 10260 грн, сплачений судовий збір у сумі 1211.20 грнта витрати на професійну правничу допомогу - 3500.00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Зборівський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 12 серпня 2025 року.
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В. Г.