Єдиний унікальний номер 599/1095/25
Номер провадження 2/599/473/2025
"14" серпня 2025 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В.Г., за участю секретаря судового засідання Грицай О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
виклад позицій позивача: позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є спадкоємцем майна та прийняв спадщину, однак в позасудовому порядку не може її оформити, так як нотаріус не видав йому свідоцтво про право на спадщину, тому змушений звернутися для захисту своїх прав в суд.
Заяви, клопотання учасників справи та інші процесуальні дії у справі. Позиція сторін та їх представників в судовому засіданні. Судовий розгляд.
Ухвалою судді від 04 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження із викликом сторін та призначено підготовче судове засідання.
Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити, при неявці відповідача не заперечує щодо постановлення заочного рішення.
Ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі єдиний унікальний номер 599/1095/25 та призначено справу до судового розгляду.
Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності позивача.
Відповідач, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно, до суду не з'явився, не повідомивши про причини неявки, заяв про відкладення судового розгляду чи про розгляд справи за відсутності представника та відзиву на позовну заяву до суду не подав.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи в порядку статті 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Досліджені докази. Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 06 вересня 2024 року Зборівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 177. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2601га (кадастровий номер 6122687800:01:001:0093), розташовану на території Перпельницької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 040013 від 17 листопада 2003р.; на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4522 га (кадастровий номер 6122687800:01:001:0266), розташовану на території Перпельницької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 040163 від 17 листопада 2003р.; майнові паї в селянській спілці «Перпельницька» с.Перепельники Зборівського району, згідно майнових сертифікатів серії ТР-VII № 005395 та серії ТР-VII № 005221 видані Перепельницькою сільською радою Зборівського району Тернопільської області 19 червня 2002 року.
ОСОБА_2 01 лютого 2013 року склала заповіт, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Перепельницької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за номером 4, згідно умов якого, все належне їй майно заповіла позивачу ОСОБА_1 , який спадщину прийняв.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого законодавством для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї. Отже, позивач згідно ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 цього Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Вбачається, що в разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. Звернувшись у Зборівську нотаріальну контору по питанню оформлення спадщини, позивачу не видано свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що він не може пред'явити правовстановлюючого документу на право власності на спадкове майно.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Спору з приводу поділу спадкового майна не існує, проте позивач позбавлений можливості розпорядитися спадковим майном, що належало спадкодавцю, оскільки немає правовстановлюючого документу, що підтверджує його право власності, тому позивач позбавлений можливості зареєструвати успадковане нерухоме майно.
Як вбачається із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оцінивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем майна згідно заповіту і прийняв спадщину, до нього правомірно перейшли права та обов'язки (спадщина), інші особи не претендують на спадок, а також, що визнання права власності за позивачем на спадкове майно не порушує прав та інтересів інших осіб, отже за ним слід визнати право власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 328, 1223, 1225, 1268 Цивільного кодексу України,
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2601га (кадастровий номер 6122687800:01:001:0093), розташовану на території Перпельницької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 040013 від 17 листопада 2003 року; на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4522га (кадастровий номер 6122687800:01:001:0266), розташовану на території Перпельницької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 040163 від 17 листопада 2003 року; майнові паї в селянській спілці «Перпельницька» с.Перепельники Зборівського району, згідно майнових сертифікатів серії ТР-VII № 005395 та серії ТР-VII № 005221 видані Перепельницькою сільською радою Зборівського району Тернопільської області 19 червня 2002 року, після смерті ОСОБА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 14 серпня 2025 року.
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В.Г.