Справа № 947/27682/22
Провадження № 1-кс/947/11634/25
11.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування в рамках кримінального провадження № 42022160000000343 від 25.10.2022 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярове, Таритинського району Одеської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, директора державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І, Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. ст. 191 КК України,-
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000343 від 25.10.2022, за підозрою ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 356 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу № 84-к від 11.03.2020 ОСОБА_4 , призначений на посаду виконувача обов'язки директора державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України».
Державне підприємство «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» створене наказом Української академії аграрних наук від 14.05.1992 № 100 «Про впорядкування та перейменування мережі наукових установ Української академії аграрних наук» (код ЄДРПОУ № 00484015) та зареєстровано за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Прямобалка, вул. Свободи, 15.
Основними видами діяльності підприємства є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування інших багаторічних культур; виробництво продуктів борошномельно - круп'яної промисловості; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Підприємство може здійснювати іншу господарську, комерційну діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту підприємства.
Відповідно до п. 7.2 Статуту підприємства управління Підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Академії, Науковій установі.
Згідно положень п. 7.6 Статуту підприємства директор, діючи від імені підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Наукової установи, Академії і трудового колективу Підприємства, зокрема:
- організовує і здійснює керівництво науково-дослідною і виробничо-господарською діяльністю Підприємства;
- має право, без окремої на те довіреності, представляти Підприємство у всіх установах, організаціях та підприємствах;
- укладає господарські договори, видає довіреності іншим особам, відкриває рахунки в установах банків та реєстраційні рахунки - у відділеннях Державного казначейства;
- розпорядження майном та коштами Підприємства відповідно до чинного законодавства та Статуту;
- в межах компетенції видає накази та розпорядження у встановленому порядку;
- самостійно визначає структуру і в установленому порядку затверджує штатний розпис в межах фонду оплати праці;
- затверджує положення про структурні підрозділи Підприємства і визначає посадові обов'язки їх працівників;
- несе відповідальність за формування та використання прибутку Підприємства та за взаєморозрахунки з бюджетами всіх рівнів;
- здійснює інші повноваження, віднесені законодавством, Академією, цим статутом і контрактом до компетенції директора.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України - службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Враховуючи вищевикладене, згідно ч. 3 ст. 18 КК України
ОСОБА_4 , обіймаючи посаду виконувача обов'язки директора державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські функції, являвся службовою особою.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою - виконувачем обов'язків директора державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України», шляхом зловживання службовим становищем, розтратив майно вказаного державного підприємства за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , будучи згідно п. 7.6 Статуту відповідальним за формування та використання прибутку Підприємства, в період з березня 2021 року по лютий 2022 року, діючи у порушення Постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 30.06.2015, за яким реалізацію зерна необхідно проводити за цінами, що формуються відповідно до умов ринкової кон'юнктури, але не нижчими, що складаються в регіональних біржах на момент реалізації, зловживаючи своїм службовим становищем,уклав ряд договорів про реалізацію сільськогосподарської продукції за заниженою вартістю, зокрема:
- на підставі договору поставки № 30-03-21/1р від 30.03.2021 у серпні
2021 року Державним підприємством реалізовано ТОВ «Торговий Дім Агро Тех Інвест» (код ЄДРПОУ № 41769496) пшеницю в загальній кількості 500 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 5 175, 44 грн за 1 тонну, при фактичній вартості пшениці на зерновій біржі України в розмірі 7 349 грн за 1 тонну;
- на підставі договору купівлі-продажу № 02/10/2021 від 02.10.2021 у листопаді 2021 року підприємством реалізовано ТОВ «Торговий Дім Агро Тех Інвест» соняшник в загальній кількості 341,65 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 17 280,70 грн за 1 тонну, при фактичній вартості соняшника на зерновій біржі України в розмірі 19 268 грн за 1 тонну;
- на підставі договору поставки № 3 від 01.07.2021 впродовж 2021 року підприємством реалізовано ТОВ «ОДА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ № 38155147) ячмінь в загальній кількості 126,17 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 4385,96 грн за 1 тонну, при фактичній вартості ячменю на зерновій біржі України в розмірі 5797 грн за 1 тонну;
- на підставі договору від 27.07.2021 впродовж 2021 року підприємством реалізовано ТОВ «КИФтранс» (код ЄДРПОУ № 40399246) пшениці в загальній кількості 144,700 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 5525,20 грн за 1 тонну, при фактичній вартості пшениці на зерновій біржі України в розмірі 6305 грн за 1 тонну;
- на підставі договорів № 12.07.-2021 від 12.07.2021, № 11.08-2021 від 11.08.2021, № 03.08.2021 від 03.08.2021, № 11.10.2021р. від 11.10.2021, № 11.01.-2022 від 20.01.2022 впродовж 2021-2022 років підприємством реалізовано ПП «Светоч» (код ЄДРПОУ № 13877153) пшениці в загальній кількості 318,84 тонн за заниженою вартістю в розмірі 5000 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 6394 грн за 1 тонну, ячменю в загальній кількості 257,86 тонн за заниженою вартістю в розмірі 5657,89 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 6754 грн за 1 тонну та насіння соняшнику в загальній кількості 226,900 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 15859,65 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 18723 грн за 1 тонну;
- на підставі договорів № ОДЕ22-19802 від 04.11.2021, № ОДЕ22-22604 від 19.11.2021, № ОДЕ22-19801 від 04.11.2021, № ОДЕ22-22598 від 19.11.2021,
№ ОДЕ22-19803 від 04.11.2021, № ОДЕ22-25264 від 02.12.2021, № ОДЕ22-22786 від 20.12.2021, № ОДЕ22-28272 від 22.12.2021, № ОДЕ22-28540 від 24.12.2021, № ОДЕ22-35767 від 22.02.2022, № ОДЕ22-34906 від 16.02.2022 впродовж 2021-2022 років підприємством реалізовано ТОВ «Кернел Трейд» (код ЄДРПОУ № 31454383) пшениці в загальній кількості 339,75 тонн за заниженою вартістю в розмірі 7350,97 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 8137 грн за 1 тонну, ячменю в загальній кількості 358,17 тонн за заниженою вартістю в розмірі 6140,35 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 7588 грн за 1 тонну та соняшнику в загальній кількості 130,29 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 16315,80 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 18242 грн за 1 тонну;
- на підставі договору № 01/09/22 від 01.09.2022 впродовж 2022 року підприємством реалізовано ТОВ «Ніка Феникс» (код ЄДРПОУ № 35855409) насіння білої гірчиці в загальній кількості 2 тонни за заниженою вартістю в розмірі 38750 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 55000 грн за 1 тонну.
Крім того, на підставі накладних на отримання зернових культур за готівку реалізовано наступним фізичним особам-підприємцям:
- ОСОБА_7 пшениця в загальній кількості 17,632 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 5090 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 6400 грн за 1 тонну;
- ОСОБА_8 пшениця в загальній кількості 3,588 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 5090 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 6400 грн за 1 тонну;
- ОСОБА_9 пшениця в загальній кількості 17,382 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 5090 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 6400 грн за 1 тонну;
- ОСОБА_10 пшениця в загальній кількості 17,100 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 5090 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 6400 грн за 1 тонну;
- ОСОБА_11 пшениця в загальній кількості 7,268 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 5090 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 6400 грн за 1 тонну;
- ОСОБА_12 пшениця в загальній кількості 1,830 тонн, за заниженою вартістю в розмірі 5087 грн за 1 тонну, при фактичній вартості на зерновій біржі України в розмірі 6400 грн за 1 тонну.
Внаслідок розтрати майна підприємства ОСОБА_4 , шляхом зловживання своїм службовим становищем під час реалізації продукції підприємства за заниженою вартістю, державному підприємству «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 2 178 034 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та відповідно до примітки 4 статті 185 КК України є особливо великим розміром.
За вищевикладених обставин, 24.07.2025 відносно ОСОБА_4 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах.
Органом досудового розслідування було вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме було вручено під підпис матері ОСОБА_4 - ОСОБА_13 та в.о. директора КП «ХВУЖКП» - ОСОБА_14 .
01.08.2025 ОСОБА_4 було оголошено у розшук та в той же день його оголошено у міжнародний розшук.
Оскільки органом досудового розслідування було встановлено наявність достатніх підстав для переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та з огляду на оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у міжнародний розшук, слідчий за погодженням з прокурором на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України звертаються до слідчого судді з даним клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності.
В судовому засіданні:
-прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити. Долучив відповідь начальника Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ, з якої вбачається, що відомості щодо перетинання ОСОБА_4 державного кордону, лінії розмежування з тимчасово окупованою територію України в період з 01.01.2020 по 05.08.2025 - відсутні ;
-захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вважаючи підозру необгрунтованою. Долучила характеризуючі підзахисного матеріали, які просила врахувати.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів поданого клопотання вбачається, що 24.07.2025 відносно ОСОБА_4 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах, яке вручено під підпис матері ОСОБА_4 - ОСОБА_13 та в.о. директора КП «ХВУЖКП» - ОСОБА_14 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: висновком експерта №СЕ-19/116-24/21542-ПЧ від 18.12.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи; висновок експерта №23-3450 від 06.07.2023 за результатами судової економічної експертизи; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 - державного аудитора Південного офісу Держаудитслужби від 26.01.2024, яка надала покази відносно встановлення нею порушень державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» під час ревізії; протоколом огляду документів від 29.01.2024 - веб-сторінки «Електронна зернова біржа України»; запитами в порядку ст. 40, 93 КПК України та відповідями суб'єктів господарської діяльності щодо реалізації сільськогосподарської продукції у порушень державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України».
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення, а саме з відповіді заступника начальника УСБУ в Одеській області на виконання доручення №09/2/1-14-10-22 від 23.07.2025, офіційних даних про перетин з січня 2020 року ОСОБА_4 державного кордону не отримано, поряд з цим, наявні дані, що ОСОБА_4 на теперішній час в Україні не перебуває, за отриманою оперативною інформацією ОСОБА_4 перебуває в Республіці Грузія.
Наразі місцезнаходження ОСОБА_4 органу досудового розслідування невідомо.
01.08.2025 ОСОБА_4 оголошено в розшук.
У органу досудового розслідування відсутні будь-які офіційні відомості про перетин ОСОБА_4 державного кордону, проте наявні дані, що останній перебуває в Республіці Грузія, що дає підстави вважати, що особа перебуває за межами України.
Постановою слідчого від 01.08.2025 ОСОБА_4 було оголошено у міжнародний розшук.
Відтак, з огляду на викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження наявний.
Слідчий суддя також бере до увагу специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого наразі обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , обставини даного кримінального провадження, а також те, що встановити місцезнаходження підозрюваного наразі виявлося неможливим, та приходить до переконання, що підозрюваний може вжити заходів, спрямованих на знищення речей та документів, які мають доказове значення для даного кримінального провадження та які наразі не встановлені слідством. З огляду на що, слідчий суддя важає, що актуальним є і ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, сторона обвинувачення у своєму клопотанні вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик незаконного впливу на свідків є об'єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слід зауважити, що з огляду на специфіку злочину, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках такого кримінального провадження також існує ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_4 на свідків в рамках даного кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Як зазначалося вище, згідно матеріалів клопотання, постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук.
Враховуючи викладене, при вирішенні питання достатності вказаної постанови слідчого для встановлення факту оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, слідчий суддя враховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя зазначає, що іншого порядку оголошення особи в міжнародний розшук ні чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, ані інші спеціальні нормативно-правові акти не містять.
Відповідно до розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним Наказом від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5, визначено, що для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення, а також відповідний перелік інформації та документів, у тому числі й завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.
На дев'яносто дев'ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 Правил Організації.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.
Враховуючи викладені обставини у сукупності, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи, що підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Слідчий суддя наголошує, що нормою 2 ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчого, після затримання підозрюваної особи і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця здійснення досудового розслідування слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відтак, cлідчим суддею протягом 48 годин з моменту доставки підозрюваного до органу досудового розслідування, у випадку його затримання, буде здійснена перевірка необхідності застосування саме такого запобіжного заходу, а не, зокрема, більш м'якого, що належним чином забезпечить права підозрюваного.
Крім того, враховуючи те, що на даний час вирішується питання саме про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вирішення питання про застосування такого запобіжного заходу буде вирішуватися окремо у випадку його затримання, слідчий суддя, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України не вирішує питання про визначення того чи іншого розміру застави, а також, згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, не визначає дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 281, 309, 575 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
За відсутності підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1