Справа № 583/3228/25
3/583/1319/25
Іменем України
15 серпня 2025 року м. Охтирка
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Семенова О.С., за участю адвоката Котляревського С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Охтирка адміністративний матеріал, що надійшов від Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 22 липня 2022 року органом 5912, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 394702 від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 17 липня 2025 року о 20 годині 42 хвилини на вулиці Холодноярській, 110 в м. Охтирці Сумської області керував транспортним засобом мопедом Ямаха без державного номерного знака в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням газоаналізатора Драгер № 6820, проба тесту 0,25 % проміле алкоголю, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
13 серпня 2025 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Котляревський С.О., подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи його тим, що відсутній факт керування транспортним засобом, оскільки відеозапис розпочатий 17 липня 2025 року о 20 годині 30 хвилин, потім відеозапис перервався і відновився о 20 год 34 хв, коли мопед стоїть, проте в протоколі вказано, що він керував ним о 20 год 42 хв. Вважає, що поліцейський не повідомив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУПАП, зокрема, право на захист. Після проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не погодився з результатом, про зо повідомляв неодноразово в наполягав на проходження огляду в медичному закладі, поліцейські обіцяли відвезти його до лікарні, проте затягували час, доки не вмовили ОСОБА_1 погодитися з висновком, після чого поліцейський став складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, копію якого ОСОБА_1 не вручили, після чого зачитав протокол, вручив копію. Проте направлення до медичного закладу при ньому не складалися, про що свідчить відсутність його підпису в акті / а.с. 16-17/.
В судовому засіданні адвокат своє клопотання підтримав, ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, давши їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із положеннями КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення. У тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності / ч. 1, ч. 2 ст. 7/; завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне , повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом / ст. 245/.
Крім того, уряд України у справі «Надточій проти України» № 7460/03 від 15 травня 2008 року визнав, що КУпАП має карний кримінально-правовий характер /п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у вказаній справі/, а тому процесуальні норми КУпАП кореспондуються з процесуальними нормами КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Статтею 256 КУпАП передбачені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, в тому числі частиною 4 цієї статті, що при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду в своїй Постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2019 року по справі № 404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
До протоколу про адміністративне правопорушення додано: 1/ акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що в ОСОБА_1 інспектором поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння зіниць очей, запах алкоголю з порожнини рота, в зв'язку з цим за допомогою Drager 6820 проведено огляд на стан сп'яніння, результат огляду 0,25% проміле, в якому є підпис ОСОБА_1 ; 2/ тестування на алкоголь № 154 до протоколу серії ЕПР1 № 394702, проведене 17липня 2025 року о 21 годині 01 хвилини, ALCOTEST 6820, прилад № ARRK-0030, принтер № ARRH-0023, відповідно до якого в ОСОБА_1 виявлено 0,25 % проміле; 3/ направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП Охтирської ЦРЛ від 17 липня 2025 року о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , в якому вказано, що огляд проводився за допомогою Драгер 6820, результат огляду 0,23 проміле, підпис ОСОБА_1 відсутній; 4/ електронний рапорт Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 17 липня 2025 року, з якого слідує, що 17 липня 2025 року о 21 годині 53 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на вул. Пушкіна, 110 в м. Охтирці Сумської області було зупинено за порушення ПДРУ мопед Ямаха без ДНЗ під керуванням ОСОБА_1 , під час перевірки документів у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, результат 0,25 проміле; лякий керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0457 103 25 чинне до 06 травня 2025 року на газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6820» зав № ARRK-0030; інформація ГСЦ про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія; диск з відеозаписом /а.с. 3-9/.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису слідує, що відеозапис розпочатий о 20 годині 34 хвилин, коли поліцейський підійшов до мопеда, на якому сидів ОСОБА_1 , проте двигун був вимкнений, о 20 год 38 хв поліцейський роз'яснив права, крім права на захист, і запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, о 20 год 58 хв повідомив ознаки сп'яніння: запах алкоголя з порожнини рота та почервоніння зіниць очей, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці, о 21 год 01 хв був результат тесту 0,25 проміле, 0 21 год 00 год направлення йому до мед закладу не виписувалося, ОСОБА_1 не погодився з таким результатом і сказав, що буде проходити в лікарні. Поліцейські неодноразово зазначали, що обмежені в часі, ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду в лікарні, на відео декілька разів ОСОБА_2 пропадав з кадру, а за кадром було чути, що з ним спілкується інший поліцейський, так він відмовився підписувати акт огляду, оскільки не був згодний з результатом, копію акта йому не вручили, о 21 год 24 хв ОСОБА_1 знову наполягав на огляді в мед закладі, а після розмови з поліцейським за кадром о 21 год 29 хв погодився з результатом, підписав акт, о 21 год 37 хв поліцейський став складати протокол, роздрукував, зачитав, о 21 год 46 хв ОСОБА_1 підписав його, отримав копію , рух йому було заборонено, мопед евакуатор забрав на штраф площадку, хоча в протоколі про це не вказано, о 21 год 48 хв відеозапис було закінчено.
В матеріалах справи відсутні свідки, які можуть підтвердити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У підпункті 1 пункту 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
В судовому засіданні встановлено, що відео не співпадає із складеним протоколом про адміністративне правопорушення щодо самої події адміністративного правопорушення, так як відсутнє підтвердження факту керування транспортним засобом, дата та час на відеозаписах не збігається із часом, вказаним в протоколі та в інших документах.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії. Згідно із статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Цей принцип презумпції невинуватості узгоджується з положенням Європейської конвенції з прав людини, визначеними ч. 2 ст. 6, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не було встановлено та доведено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні допустимі докази, на підтвердження факту керування ним транспортним засобом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130 , ст.ст. 247, 251, 252, 268, 271, 280, 283, 287-289 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання у 10-денний строк з дня її проголошення апеляції до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.С.Семенова