Справа № 496/6441/24
Провадження № 3/496/308/25
15 серпня 2025 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
24.09.2025 року о 17 год 00 хв., за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Дачне, автодорога «Київ-Одеса», 450 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що зафіксовано на ПВР 473674, 474234, чим порушив п. 2.5 ПДР України, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 136109.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Савін С.О. в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про відкладення судового засідання на іншу дату та час, мотивуючи тим, що судове засідання по справі призначене 15.08.2025 року о 11 год 00 хв., а він є захисником в кримінальній справі, яка призначена на 15.08.2025 року о 12 год 00 хв., в зв'язку з чим він не має можливості бути присутнім під час судового засідання.
Суд, розглянувши заяву адвоката Савіна С.О. про відкладення судового розгляду, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, судове засіданні у справі неодноразово відкладалось за заявою захисника Савіна С.О.
Судовий розгляд, за клопотанням сторони захисту, проводився в режимі відеоконференції, в якому захисник приймав участь поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Судове засідання у справі призначено завчано на 15.08.2025 року о 11 год 00 хв. Відповідно до заяви Савіна С.О., судове засідання в іншій справі призначене на 15.08.2025 року о 12 год 00 хв., що, в свою чергу, не перешкоджало захиснику Савіну С.О. прийняти участь у судовому засіданні в призначений час в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Таким чином, адвокат подає до суду необґрунтовані клопотання про відкладення розгляду справи, які суд розцінює як затягування останнім розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» вказано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
З огляду на викладене, враховуючи те, що судом неодноразово відкладались судові засідання за клопотаннями захисника Савіна С.О., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, до судового засідання не з'явилися не з поважних причин, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, так як неодноразові зави про відкладення розгляду справи, на думку суду, свідчить про затягування останнім судового розгляду та за своєю суттю є зловживанням його процесуальними правами та обов'язками, передбаченими КУпАП та спрямоване на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі доказами.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Савіна С.О. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в медичному закладі. ОСОБА_1 вказав, що не заперечує щодо проходження огляду в медичному закладі. ОСОБА_1 в силу своїх фізіологічних особливостей не вдалося здати аналіз у вигляді сечі, у зв'язку з чим лікарем було надано час для повторної спроби. Однак працівники поліції, після спілкування з лікарем-наркологом, вказали на те, що розцінюють дії ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Захисник зазначає, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд. Фізіологічна неспроможність особи здати сечу для проведення лабораторних досліджень на виявлення в організмі алкоголю, за умови, що інші зразки біологічного середовища та кров не були відібрані у встановленому законом порядку, не можна кваліфікувати як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Ні працівники поліції, а ні лікар-нарколог не надали можливості та не запропонували ОСОБА_1 здати матеріал, необхідний для проведення дослідження з іншого біологічного середовища: змиви з поверхні губ, слина або відібрання крові. Також захисник зазначив, що в матеріалах справи вбачається неповнота відеозапису, зокрема відсутнє складання, оголошення та вручення протоколу.
Згідно положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі виникнення підозри у перебуванні водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Зокрема, пунктами 2, 6 розділу І Інструкції та пунктами 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до положень п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, які додані до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 первинно дав згоду на проведення зазначеного огляду, під час чого пропонував «вирішити справу». Проте після попередження працівниками поліції про кримінальну відповідальність за пропонування хабаря, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки та зазначив, що проходитиме огляд в медичному закладі. В медичному закладі ОСОБА_1 не здав зразки біологічного середовища, посилаючись на особливості організму та нервування. Під час проходження медичного огляду ОСОБА_1 був попереджений лікарем-наркологом, що в разі не здачі ним біологічних зразків на протязі певного часу, то його дії будуть розцінені як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Після спливу двох годин з моменту виявлення працівником поліції підстав для проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , останнього повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому ОСОБА_1 від підпису в протоколі та від отримання його копії відмовився, про що наявна відповідна відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення.
Аналіз статті 130 КУпАП свідчать про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням порядку його проведення.
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер» як на місці зупинки, так і в медичному закладі. При цьому причину відмови пройти огляд за допомогою технічного приладу «Драгер» ОСОБА_1 не пояснював.
ОСОБА_1 посилався на неможливість здати аналіз сечі з фізіологічних причин, при цьому жодної згадки про хворобу чи зазначення особливості організму не висловлював. До того ж, ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд за допомогою технічного приладу «Драгер» та підтвердити свій стан, але відмовився від зазначеної можливості.
За таких обставин, приходжу до висновку, що відеозапис підтверджує поведінку ОСОБА_1 , як таку, що направлена на ухилення від проходження огляду.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від мотивів відмови складає склад правопорушення та є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена та підтверджується дослідженими судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №136109 від 24.09.2025 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення;
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається послідовність подій, які відбувались 24.09.2025 року, який беззаперечно підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що поведінка ОСОБА_1 була правильно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Така відмова належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується його письмовими поясненнями, викладеними в клопотанні, а також оглянутим відеозаписом.
При цьому, лікарем та працівником поліції було забезпечено реальну та об'єктивну можливість ОСОБА_1 пройти огляд в умовах медичного закладу у повному об'ємі, а також в законному порядку йому було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав.
Враховуючи наведене, фізіологічні властивості людського організму, а також той факт, що ОСОБА_1 було надано достатньо часу для здачі аналізів та останній не висловлював скарг на своє здоров'я, дії лікаря та поліцейських в даній ситуації є законними та обґрунтованими.
Доводи захисника про те, що лікарем не було запропоновано ОСОБА_1 надати зразки іншого біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження, враховуючи відсутність об'єктивних обставин, які б перешкоджали останньому в умовах медичного закладу здати біологічний зразок у вигляді сечі, розцінюю як форму захисту з метою уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім того, в Інструкції не передбачено, що особа, яка доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею.
Будь-яких порушень при фіксації адміністративного правопорушення та оформленні доданих до протоколу матеріалів суд не вбачає.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено в ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 приймаю до уваги: ступінь суспільної небезпеки правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, а тому вважаю, що воно має бути накладене на нього у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )) на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 к.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра