Справа № 573/1455/25
Номер провадження 2/573/434/25
15 серпня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,
розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
15 липня 2025 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , яка мотивована тим, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 09 листопада 2013 року, дітей від подружнього життя не мають. Вказує, що причиною розпаду сім'ї є те, що з часом почуття між ними згасли, розуміння один одного втрачено і поступово стосунки між ними зіпсувалися. З вересня 2021 року проживають окремо. Спільне життя та збереження шлюбу не можливе, так як суперечить її інтересам, тому вона просить суд шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 04 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а. с. 20).
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. Після розірвання шлюбу просить залишити шлюбне прізвище ОСОБА_3 (а. с. 13).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с. 14-15).
Враховуючи, що належним чином сповіщений відповідач у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивачка проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09 листопада 2013 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції у Сумській області, про що складено відповідний актовий запис за №108 (а. с. 3 зв.).
Згідно із позовною заявою ОСОБА_1 , причинами розпаду їхньої сім'ї є втрата почуттів кохання, розуміння один одного. Подружні стосунки між ними припинені з вересня 2021 року.
Відповідач своєї позиції з приводу причин розпаду сім'ї суду не висловив.
Суд зазначає, що аналіз положень Сімейного кодексу України дає підстави стверджувати, що в переважній своїй більшості його норми мають явно виражене ґендерне наповнення, тобто він є ґендерно-чутливим за змістом.
При цьому, в основному, такі норми є ґендерно-збалансованими, тобто такими, що не містять підстав для дискримінації жінок і чоловіків, у всіх сферах правовідносин, що охоплюються Сімейним кодексом України та відповідають елементам ґендерної рівності.
Вказана тенденція прослідковується, починаючи із статті 1 Сімейного кодексу, якою передбачено побудову сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, а також взаємодопомоги і підтримки.
Рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї закріплена статтею 7 цього Кодексу, а також статтею 24 СК України, відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
При цьому, добровільність як засада шлюбу спостерігається, починаючи із закріплення права осіб на укладення шлюбу, перебування у ньому і закінчуючи правом на його вільне розірвання та припинення шлюбних відносин за бажанням будь-кого із подружжя.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя, що у контексті даної справи означає надання можливості подружжю на вільний вибір способу побудови своїх відносин у зареєстрованому шлюбі або іншим шляхом. І хто не може бути примушений до шлюбу або до особистих стосунків поза його волею. При цьому бувше подружжя не позбавляється можливості налагодити свої стосунки й після розлучення шляхом укладення нового шлюбу або іншим шляхом.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Оскільки позивачка не бажає надалі підтримувати сімейні відносини із відповідачем, на розірванні шлюбу наполягає, тому суд не може примушувати її до шлюбу поза її волею.
При цьому суд зазначає, що у подальшому у відповідача відсутні будь-які перешкоди налагодити свої стосунки із позивачкою після розлучення шляхом укладення нового шлюбу або іншим шляхом.
Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, тому шлюб необхідно розірвати.
Згідно зі ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачці необхідно залишити шлюбне прізвище ОСОБА_3 , так як вона про це просила.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн, що був сплачений нею при звернення з цим позовом до суду.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 листопада 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис за №108, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп. судового збору.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя