Справа № 455/1457/25
Провадження № 3/455/850/2025
Іменем України
14 серпня 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Щербана М.Я., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого вчителем фізичної культури ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 м.Старий Самбір,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
роз'яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,
23.07.2025 до Старосамбірського районного суду Львівської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №452693 від 07.07.2025 складеного ДОП СП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Душним М.І., зазначено, що 26.06.2025 близько 02 год. 56 хв. в АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 під час якого виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду її психологічному здоров'ю.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 провину не визнав та повністю заперечив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що цього дня він був у своїх батьків у зв'язку із тим, що у матері підвищився тиск. Там він затримався і приїхав додому пізно біля 01:00, двері були закриті і він стукав у двері, бо ніхто не відкривав. Потерпіла питала де він був, він все пояснив, нікого не ображав, не погрожував. Зазначає, що вони прожили з колишньою дружиною (потерпілою) 28 років, ніколи не сварилися, цей інцидент був випадковий через непорозуміння, фактичного конфлікту не було.
Захисник - адвокат Щербан М.Я. в судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення,
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, була повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. 13.08.2025 подала до суду заяву, в якій просить суд закрити провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У письмовій заяві - поясненнях від 30.07.2025 ОСОБА_2 зазначає, що із своїм колишнім чоловіком прожила 28 років і мають двох неповнолітніх дочок. В ОСОБА_1 є батьки похилого віку, які теж проживають у м.Старий Самбір і потребують стороннього догляду. В ніч з 25.06.2025 на 26.06.2025 приблизно о 02:00 год. вона спала у власному будинку, почула стукіт у вхідні двері та якийсь крик на вулиці. Коли пробудилась зрозуміла, що це є ОСОБА_1 який щось кричав у її адресу. Вона подумала, що він буде її бити і по телефону викликала працівників поліції. У цей час її колишній чоловік ОСОБА_1 поїхав у невідомому напрямку. Працівники поліції приїхали на місце події, але ОСОБА_1 уже на подвір'ї не було. Образливими словами в її адресу ОСОБА_1 не виражався. В приміщенні будинку крім неї нікого не було з дочок та родичів. Просить суд закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено наступні терміни, зокрема:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, насильство в сім'ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки таке потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою. Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, достатніх, належних та допустимих доказів, які б з достовірністю вказували на вчинення ОСОБА_1 дій зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Так, у наданих в судовому засіданні поясненнях ОСОБА_1 стверджує, що у зазначений в протоколі час та місці жодних дій, які б завдали шкоду психологічному здоров'ю потерпілої не вчиняв, між ним та його колишньою дружиною виникло непорозуміння, проте фактичного конфлікту не було.
В свою чергу, до протоколу про адміністративне правопорушення додано: рапорт старшого інспектора - чергового ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Потічного С. від 26.06.2025; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.06.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 від 26.06.2025, та письмові пояснення ОСОБА_1 від 07.07.2025, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 26.06.2025.
Жодних інших належних та допустимих доказів (фото, аудіо чи відеоматеріалів тощо), які б спростовували наведені пояснення ОСОБА_1 та свідчили про вчинення ним домашнього насильства, суду не представлено.
Письмові пояснення свідків, які були очевидцями тих подій та могли б підтвердити чи спростувати обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Отже, приймаючи наведені обставини, зокрема беручи до уваги те, що ОСОБА_1 повністю заперечує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вважаю, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинялися дії, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в ході розгляду справи не здобуто.
Протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки обставини зазначені в ньому не підтверджуються іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені належними і допустимими доказами, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.В.Кушнір