Справа № 464/524/18
пр.№ 1-кс/464/1018/25
14 серпня 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова зі скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого ВП № 2 ЛРУП № 2 у Львівській області ОСОБА_4 від 17 липня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 23 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140070000211, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України. Зобов'язати орган досудового розслідування визнати заявника потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Заявник подав заяву про розгляд скарги у його відсутності, таку підтримує та просить задоволити.
Представник органу, бездіяльність якого оскаржується, у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність такого не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Відділом поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеному 23 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140070000211, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заяви (клопотання) ОСОБА_3 від 01 квітня 2024 року.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Скарга заявником подана у строк, визначений ч.1 ст.304 КПК України.
Слідчий, відмовляючи в клопотанні ОСОБА_3 , покликався на ст.ст.55, 65 КПК України та відсутність завдання ОСОБА_3 будь-якої шкоди, що заперечено заявником у скарзі.
Натомість з такими висновками слідчого погодитись не можна.
Згідно зі ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається, в тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як визначено ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З огляду на положення КПК України слід дійти висновку про те, що органом досудового розслідування повинно бути вмотивовано рішення щодо відмови у визнанні потерпілим особи, яка звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки на це вказують положення ст.55 КПК України.
Слідчий суддя наголошує, що попередні постанови слідчого про відмову ОСОБА_3 у визнанні потерпілою особою були скасовані ухвалами слідчого судді, через невмотивованість, натомість слідчий повторно виносить постанову без жодних обґрунтувань.
У ст.24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частинами 1 та 2 ст.358 КК України передбачена кримінальна відповідальність за: підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут; та використання завідомо підробленого документа.
Частина друга ст.364 КК України передбачає зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, дане кримінальне провадження за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України розпочато саме на підставі заяви ФОП ОСОБА_3 щодо підроблення технічної документації на об'єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 , власником яких і земельної ділянки він є.
Потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, може бути, зокрема, і громадянин, охоронюваним законом правам, свободам та інтересам якого заподіяно істотної шкоди, останній на будь-якому етапі кримінального провадження (під час досудового розслідування чи судового провадження) має право заявити цивільний позов.
З урахуванням викладених обставин постанова слідчого із зазначенням лише в резолютивній частині постанови - «у зв'язку з тим, що на даний час, орган досудового розслідування не володіє відомостями щодо завдання ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди, тому в заяві (клопотанні)…. слід повторно відмовити», не може вважатись законною та обґрунтованою у розумінні ст.ст.55, 110 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
При цьому слідчими суддями Сихівського районного суду м. Львова в ухвалах від 05 червня 2024 року, 31 березня 2025 року, 23 червня 2025 року вже тричі давалася оцінка незаконності постанови органу досудового розслідування щодо даного питання та його обґрунтування, однак незважаючи на це вимоги слідчого судді органом досудового розслідування не виконані.
Вимога скарги в частині зобов'язання органу досудового розслідування визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, проте не наділений повноваженнями втручатися у процесуальні повноваження слідчого.
Ураховуючи наведене, приходжу до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та зобов'язати уповноважену особу, якою проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження, розглянути заяву потерпілого повторно у встановленому КПК України порядку, повідомити заявника про процесуальне рішення, прийняте щодо такої заяви.
Керуючись ст.ст.303, 305, 306, 307, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задоволити частково.
Постанову слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 17 липня 2025 року скасувати.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про залучення його у якості потерпілого, із врахуванням даної ухвали.
У решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5