Справа № 450/5935/24 Провадження № 2/450/980/25
18 липня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Качмар М.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити цивільну справу за об'єднаними позовними заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивачів): представник позивачів Маліцький Д.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовами про визнання за позивачами по 1/2 частині спадкового майна, яке належало їх двоюрідному братові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: по 1/2 частці будинку АДРЕСА_1 ; та по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,116 га, що розташована по АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В обгрунтування позовів покликаються на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються відповідно двоюрідними братом та сестрою померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадщини входить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,116 га, що розташована за цією ж адресою. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.02.2024 подали заяви про прийняття спадщини після смерті свого двоюрідного брата приватному нотаріусу Львівського нотаріального округу Олефіру Р.В.; 04.07.2024 подано заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом.04.07.2024 приватний нотаріус виніс постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки до дня смерті ОСОБА_4 разом з ним була зареєстрована його сестра - ОСОБА_3 , яка відповідно до ст. 1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги спадкування за законом. Оскільки від ОСОБА_3 не надходила заява про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , то вона вважається такою, що прийняла спадщину. Нотаріус вказав, що позивачі, які є відповідно двоюрідними братом та сестрою спадкодавця ОСОБА_4 , належать до спадкоємців 5 черги спадкування за законом, а тому вони не одержали права на спадкування і відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину. Сестра спадкодавця ОСОБА_3 , хоч формально і була зареєстрована разом з ним за одним місцем проживання, проте фактично з 2010 року виїхала за кордон в російську федерацію і з того часу реально не проживала зі спадкодавцем та після смерті останнього не подавала заяви про прийняття спадщини. Таким чином відповідач хоч і являється спадкоємцем другої черги, але реально не проживала зі спадкоємцем на день смерті і відповідно не являється такою, що прийняла спадщину.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коцюбинська Л.С. подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача та просила позовні вимоги задоволити, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Дацко А.О. подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача та просила позовні вимоги задоволити, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.
Позиція відповідача: відповідач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином шляхом публікації оголошення, відзиву на позов не надала.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
31.12.2024 запит щодо доступу до персональних даних; 02.01.2025 ухвала про залишення позовної заяви без руху; 22.01.2025 заява адвоката Маліцького Д.В. про уснення недоліків позовної заяви; 23.01.2025 ухвала про відкриття провадження у справі; 10.03.2025 ухвала про витребування доказів; 14.04.2025 повідомлення про мобілізацію представника ОСОБА_5 ; 17.04.2025 заява позивача ОСОБА_1 про розірвання догвору з адвокатом Маліцьким Д.В.; 21.05.2025 довідка Зимноводівської сільської ради; 29.05.2025 ухвала про об'єднання справ 450/5935/24 (провадження № 2/450/980/25) та № 450/5937/24 (провадження № 2/450/982/25); 12.06.2025 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 18.07.2025 клопотання представника позивача Дубницького Р.Ф. про розгляд справи у відсутності сторони позивача; 18.07.2025 клопотання представника позивача Шмотолохи М.Ф. про розгляд справи у відсутності сторони позивача.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданим ЛОДКБ ТІ та ЕО 17.01.2002 житловий будинок (будинковолодіння) з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 , на підставі рішення виконкому Лапаївської сільської ради від 23.11.2000 №94.
Земельна ділянка розташована на території с.Холодновідка Лапаївської сільської Ради, площею 0,1160 га передана у приватну власність ОСОБА_4 , який мешкає у АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Лапаївської сільської Ради народних депутатів від 14.03.1996 №14 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що підтверджується державним актом про право приватної власності на землю серії І-ЛВ №055342 від 28.12.2001.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області 26.12.2023.
Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказане майно.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, №12/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , відкритої приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В., позивач ОСОБА_2 22.01.2024 та позивач ОСОБА_1 16.02.2024 звернулися з заявами про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріуса Олефіра Р.В.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Постановами приватного нотаріуса Олефіра Р.М. від 04.07.2024 відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна, яке належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,116 га, що розташована в селі Холодновідка Львівського (кол. Пустомитівського) району Львівської області, передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Зі змісту вказаних постанов вбачається, що позивачка ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою спадкодавця ОСОБА_4 та належить до спадкоємців 5 черги спадкування за законом; позивач ОСОБА_1 є двоюрідним братом спадкодавця ОСОБА_4 та належить до 5 черги спадкування за законом.
В силу вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як вбачається з довідки Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області №366 від 09.05.2025 ОСОБА_4 до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 ; разом з ним була зареєстрована сестра ОСОБА_3 , 1946 року народження.
Актом обстеження житлово-побутових умов від 29.05.2025 №69, засвідченим Зимноводівською сільською радою Львівського району Львівської області, підтверджується, що ОСОБА_3 за даними по господарської книши є громадянкою рф, та зі слів сусідів ОСОБА_3 не проживала за адресою реєстрації на момент смерті власника.
Згідно довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Пустомитівської міської ради №128 від 18.04.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на амбулаторному лікуванні не перебувала і не зверталася.
У відповіді ГУ ПФ України у Львівській області від 22.04.2025 зазначається, що ОСОБА_3 не перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак за даною адресою разом із спадкодавцем не проживала на час відкриття спадщини.
Жодних доказів проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, відповідачка суду не представила.
Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Оскільки відповідач була зареєстрована в АДРЕСА_1 , однак фактично там не проживала, а реєстрація місця проживання, відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України не може свідчити про фактичне прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не прийняла спадщину, яка відкрилася після ОСОБА_6 , а отже, не набула права на спадкове майно.
Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210).
Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивачі як спадкоємці 5 черги спадкування за законом подали заяви в установленому порядку та строк про прийняття спадщини .
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Отже, оскільки нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії позивачам та судом встановлено, що відповідачка не прийняла спадщини після смерті ОСОБА_4 , суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивачів є підставними та підлягають задоволення, а тому за позивачами слід визнати право власності по 1/2 спадкового майна.
Оскільки позивачі не наполягають на стягненні з відповідача понесених ними судових витрат, судові витрати слід покласти на позивачів.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1258, 1265, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування- задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 ; та 1/2 земельної ділянки площею 0,116 га, що розташована по АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яке належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 ; та 1/2 земельної ділянки площею 0,116 га, що розташована по АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яке належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
СуддяД. А. Кукса