Справа № 450/1235/25 Провадження № 2/450/1319/25
"26" травня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Добош Н.Б.
при секретарі Хамуляк Ю.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 5139690824 від 22.08.2024р. року у розмірі 42420,00 грн.,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача
підстава позову (позиція позивача): 22.08.2024р. між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5139690824.
Відповідно до Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 14 000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, 2.6.2, 2.6.3 цього договору, та його додатків. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, в той час як ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов'язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором позики відповідач має заборгованість перед позивачем у загальній сумі 42420,00 грн., яка складається з наступного: 14000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28420,20 ,грн - заборгованість за процентами.
Вимогами позову представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором № 5139690824 у розмірі 42420,00 грн. та суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
09.04.2025 року відповідач подала відзив на позов в якому зазначила, що позивач не довів обставин на яких ґрунтуються його вимоги, а саме укладення договору позики з нею на умовах вказаних у долученій до позовної заяви копії договору, не довів розмір фактично наданих коштів у кредит, та розмір відсотків, які він просить стягнути. Зазначила, що, не укладала кредитний договір з позивачем, а наявна в матеріалах справи копія такого договору не підписувалася нею за допомогою електронного підпису, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч.3 ст. 509,та у ч.1 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Вважає, що заявлена позивачем заборгованість за процентами у розмірі 28420,00 грн. не є співрозмірною тілу кредиту та суперечить принципам розумності та добросовісності та призведе до надмірного збагачення кредитора за її рахунок. Наголошує на тому, що розрахунок заборгованості за договором є недостатнім доказом існування заборгованості, оскільки є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, що дозволили би перевірити чи надавалися кредитні кошти, на який строк, та правильність нарахування відсотків позивачем. Окрім цього не відомо кому належать карткові рахунки, на які переказувалися кредитні кошти, оскільки не містять ідентифікуючих даних про те, що такі належать відповідачу. Інформаційне повідомлення, на яке посилається позивач, не є первинним документом, що підтверджує перерахування кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
25.04.2025 року представник позивача подав відповідь на відзив в якій зазначає, що позичальником ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 5139690824 від 22.08.2024 р. пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (цей спосіб ідентифікації прописаний у п. 2.17. Договору). Під час ідентифікації ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи, зокрема отримано інформацію відносно прізвища, ім'я та по батькові, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Доказом підтвердження проходження ОСОБА_1 ідентифікації з метою подальшого укладення Договору виступає скріншот з інформаційно-телекомунікаційної системи позивача про проходження ОСОБА_1 ідентифікації шляхом BankID, які долучаються позивачем до матеріалів справи, як додатки до відповіді на відзив. При реєстрації та вході в особистий кабінет позичальника при укладенні договору № 5139690824, відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_3 на який був відправлений та доставлений одноразовий ідентифікатор «6136», яким був підписаний договір № 5139690824 від 22.08.2024 р. Зазначає, що вказаний договір укладений у повній відповідності із чинним законодавством, зокрема зі ст. 207 Цивільного кодексу України та Законом України «Про електронну комерцію», є таким, що був погоджений та підписаний відповідачем, як наслідок - укладений. А письмові заперечення ОСОБА_1 факту такого укладення - не звільняє її від виконання своїх зобов'язань згідно правочину, виступаючи лише її власною недбалістю щодо розуміння подальших наслідків. Просить суд при винесенні рішення врахувати той факт, що без введення Позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, переданням ним для отримання Товариством персональних даних з метою укладення Договору про надання грошових коштів у позику, таке укладення Договору - є неможливим. А в матеріалах справи, безпосередньо у відзиві на позовну заяву, відсутні будь-які докази протиправності дій третіх осіб стосовно Відповідача, які стосуються підписання Договору про надання грошових коштів у позику. Звертає увагу, що долучена позивачем квитанція EasyPay до платіжної інструкції № 19957-1354-134591682 (ID операції: 1461194111) про перерахування коштів від 22.08.2024 р. є достовірним доказом, оскільки містить усі необхідні реквізити, а саме: номер, дату здійснення операції, суму видачі коштів, призначення платежу із зазначенням фінансового номеру ОСОБА_1 та скороченого рахунку отримувача, - і не може не враховуватись до уваги судом лише через наявність суб'єктивних заперечень зі сторони відповідача. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» не має обов'язку надавати повні реквізити банківської картки у зв'язку з тим, що відповідно до п. 64 Розділу 3 Постанови Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 р. «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (яка діяла на час укладення договору про надання грошових коштів у позику№ 5139690824 від 22.08.2024 р.) - суб'єкт господарювання зобов'язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити. Номер картки, на яку було здійснено перерахування коштів за Договором, в особистому кабінеті відповідач самостійно додав як таку, на яку бажає отримати кредитні кошти, і саме на цю картку № НОМЕР_1 відповідачем було отримано суму позики у розмірі - 14 000,00 грн. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов'язання виконало у повному обсязі, надавши відповідачу (позичальнику) грошові кошти у розмірі 14 000,00 грн., а обставини на які відповідач посилається, як на підставу своїх заперечень у справі, не є доведеними що є безпосереднім порушенням обов'язку, передбаченого ч. 3 ст. 12, ч 1 ст. 81 ЦПК України, оскільки відповідачем не лише прямо не вказано на неотримання вищезазначених коштів, а й не долучено жодних банківських виписок на підтвердження того, що такого перерахування коштів не було, та/або не долучено доказів, що могли б слугувати підтвердженням вчинення щодо нього шахрайських дій у випадку, якщо ОСОБА_1 договір про надання грошових коштів у позику із ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» не укладався. Відтак представник позивача вважає доводи відповідача в цій частині безґрунтовними і такими, що фактичного належного підтвердження за собою не мають, у зв'язку з чим просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
08.05.2025 року на виконання ухвали суду про витребування доказів від 27.03.2025 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшла виписка по рахунку № НОМЕР_1 який відкритий на ім'я ОСОБА_1 за період 22.08.2024 року по 30.08.2024 року, яка містить відомості про зарахування на суму 14000,00 грн.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22.08.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Іннова Фінанс» було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 5139690824, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.
Відповідно до п.2.2 даного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 14 000,00 грн. (п.2.3 договору).
Відповідно до п.2.5 договору позики строк кредиту складає 360 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору.
Згідно п.2.6.- 2.6.2 договору Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного п.2.5. цього Договору.
Відповідно до п.3.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 14000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 19957-1354-134591682 (ID операції: 1461194111) від 22.08.2024 наданою ТОВ «ФК Контрактовий дім», та випискою по рахунку № НОМЕР_1 .
У розрахунку заборгованості за кредитом вказано, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 13.03.2025р. складає 42420,00 грн., з яких, 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28 420,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/201С зазначила, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Це означає, що правочин вважається правомірним, доки ця презумпція не буде спростована.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про свідомий вибір щодо укладення договору.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами вищевказаного Кредитного договору.
У відповідності до умов договору відповідач зобов'язалася погашати заборгованість по кредиту, проценти за його використання згідно встановленого договором графіку платежів, однак свої зобов'язання не виконала, кошти кредиту не повернула.
Щодо заперечень відповідача, які викладені нею і у відзиві на позов, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проте відповідачем належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог суду не надано. У матеріалах справи відсутні належні докази про те, що договір укладено іншою особою, натомість наявні всі підтверджуючи докази, що договір про надання грошових коштів у позику № 5139690824 підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка належить відповідачу, а тому договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію". Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
Відповідач отримала кредитні кошти 22.08.2024р. у розмірі 14 000,00грн., які були перераховані позивачем на її банківський рахунок, що підтверджується випискою за договором №б/н за період 22.08.2024р.-30.08.2024р. ОСОБА_1 наданої АТ КБ «Приватбанк», що спростовує твердження позивачки про відсутність доказів отримання нею кредитних коштів.
Суд вважає правомірним нарахування позивачем процентів за користування кредитом саме у межах встановленого та погодженого сторонами строку кредитування ( 360днів), ці відсотки не є процентами, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання (ч.2 ст.625 ЦК України), що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16.
Враховуючи принцип свободи договору відповідач мав можливість не вступати з позивачем у кредитні правовідносини, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування кредитними коштами несправедливим, проте погодився на такі умови договору, підписавши його без будь яких застережень. Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право, передбачене п.5.3 договору, на відмову протягом 14 календарних днів від договору без пояснення причин відповідач продовжував користуватися кредитними коштами позивача й до нього з жодними заявами не звертався.
Розглядаючи справу в межах доводів та поданих доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 42420,00 грн.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за договором від 22.08.2024 року у розмірі 42420,00 (сорок дві тисячі чотириста двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», ЄДРПОУ 44127243, 2422,40 грн. понесених позивачем судових витрат.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс»,код ЄДРПОУ 44127243, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складно 19.06.2025 року.
СуддяН. Б. Добош