Справа №463/4411/25
Провадження №3/463/980/25
15 липня 2025 року Суддя Личаківського районного суду м. Львова - Нор Н.В.
розглянувши матеріали, які надійшли з Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ПП «Захід-Бетон-Буд», проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 41 КУпАП, -
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.05.2025 року №ЗХ/ЛВ/13364/023676/П/ПТ громадянин ОСОБА_1 , будучи директором ПП «Захід-Бетон-Буд», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Земельна, 6, допустив порушення вимог законодавства про працю, а саме: порушення п.п.3, 5, 9 ч.1 ст.29 КЗпП; ч.1 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Правопорушник у судове засідання повторно не з'явився, був належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явку адвоката в судове засідання не забезпечив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, а тому у відповідності до ст.268 КпАП України вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його адвоката.
До вказаних висновків суд дійшов з таких підстав.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявив жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу. Під час складення протоколу, був повідомлений про порядок розгляду протоколу.
Оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано.
Вчинене правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 02.05.2025 року, актом від 28.04.2025 року та іншими доказами, наявними в справі.
Оглянувши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП. Враховуючи особу правопорушника, тяжкість вчиненого, ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Окрім цього, у відповідності до положень ст. 40-1 КУпАП слід також стягнути з правопорушника судовий збір.
При цьому, у відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому вчинено правопорушення, що становить 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 41 ч. 1, 283, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення через місцевий суд.
Суддя Н.В. Нор