Справа № 463/4746/24
Провадження № 2/463/474/25
08 липня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Нора Н.В.
за участю секретаря - Заверухи О.Б.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Гульчія Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
позивач звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД» №152 к від 22 квітня 2024 року «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 . Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера-землевпорядника, за суміщенням касир у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД» з 22.04.2024 року. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД»середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 22.04.2024 року по дату винесення рішення суду. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД»на його користь додаткову заробітну плату передбачену Положенням про оплату праці та преміювання працівників управління земельним банком департаменту юридичних та земельних питань від 19 жовтня 2022 року в розмірі 2 880 920, 67 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 09 червня 2021 року позивач, уклав трудовий договір з ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» згідно з яким його було прийнято на роботу на посаду інженера-землевпорядника, про що був виданий наказ №62 від 08.06.2021 року. За суміщенням він частково виконував обов'язки касира Відділу землевпорядкування (Львів) у Відповідача, отримуючи по видаткових касових ордерах кошти для виплати фізичним особам коштів за оренду їх земельних ділянок (паїв), так званий добір землі. За такий добір землі компанією передбачене преміювання працівників згідно з Положення про оплату праці та преміювання працівників управління земельним банком департаменту юридичних та земельних питань від 19.10.2022 року (надалі-Положення). Зазначає, що за період його роботи здобуті результати по набору землі та передачі площ в обробіток: перепідписано договорів з сателітів на цільову компанію: кількість 2214, площа 1594,096, нові (прямі договори з пайовиками) білі плями кількість 717, площа 503,1294, нові (невитребувані паї) білі плями кількість 1136, площа 706,8987, нові (невитребувані паї) білі плями перебувають на підпису в ОТГ (погоджені) кількість 269, площа 153, договори перебувають на підписі у пайовиків кількість 42, площа 25,489. Проте виплата мотивації за період 2022 маркетингового року, а саме: 01.07.2022 по 31.06.2023 рр. не була проведене в повному обсязі та за наступні періоди перед моїм звільненням, мені не було сплачено грошові кошти, які передбачені Положенням. Вказує на те, що неодноразово звертався, через корпоративну пошту підприємства (16.01.2023 та 31.01.2024 рр), до вищого керівництва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щодо питання виплати грошових коштів згідно з Положенням проте не отримав жодних відповідей. 02 квітня 2024 року при проведені наради у м. Львів (приміщення офісу за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 359) керівниками: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 йому в ультимативній формі доведено про необхідність написання заяви на звільнення за згодою сторін на протязі однієї години з невідомих на це причин. Під час цього спілкування намагався з'ясувати питання щодо виплати боргу по оплаті праці згідно з Положенням про оплату праці та преміювання працівників управління земельним банком департаменту юридичних та земельних питань від 19.10.2022 року на що керівництвом ( ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) було зазначено, що кошти згідно з Положенням затверджено та нараховано, але йому не будуть виплачуватись. У зв'язку з тим, що зі ним, зі слів керівництва, не передбачався розрахунок згідно Положення за виконану роботу, він відмовився писати заяву на звільнення за згодою сторін. Прибувши на робоче місце за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 359 04.04.2024 року о 9 год 00 хв, йому створювали перешкоди для виконання його посадових обов'язків, Відповідачем о 10 год. 30 хв. було надано для ознайомлення копію наказу №03/04-01- ПП ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» від 03.04.2024 року з копією підпису ОСОБА_6 , яким ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов'язків без збереження заробітної плати 3 03.04.2024 року до закінчення службового розслідування. Із наказом про проведення службового розслідування позивача не було ознайомлено. 22 квітня 2024 року вищевказаний наказ був скасований наказом №22/04-01-ПП та прийнято рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 середньоденний заробіток за період відсторонення від роботи з 03.04.2024 року по 19.04.2024 рік. Цього ж дня Наказом №152-к від 22 квітня 2024 року звільнено ОСОБА_1 , інженера-землевпорядкування Відділу землевпорядкування (Львів), за суміщенням касир Відділу землевпорядкування (Львів), 22.04.2024 року з роботи за винні дії, які дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця. Як видно із Наказу підставою для звільнення став Акт службового розслідування від 18.04.2024 року з яким його було ознайомлено і підписання ним такого Акту проте на мою вимогу щодо надання йому копію Акту я отримав відмову. Після ознайомлення з Актом про службове розслідування такий не містив обгрунтувань та доказів, які б давали підстави Відповідачу звільнити його з обох посад на підставі пункт 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Наполягає, що наказ ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» №152-к від 22 квітня 2024 року «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 (надалі-Оскаржуваний наказ) є незаконними та необгрунтованими. Для розрахунку середньої заробітної плати беремо заробітну плату виходячи з виплат за попередні два місяці роботи перед звільненням: лютий 2024 року = 8992,54 грн., березень 2024 року = 8992,54 грн., Робочі дні у 2024 році - лютий 2024 рік 21 р. д., березень 2024 рік 21 р. д. Середньомісячна заробітна плата без врахуванням обов'язкової сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору та суми виплаченої заробітної плати: 8992,54+8994,54/2 = 8992,54 грн. Щодо невиплати преміювання зазначає, що йому не були виплачені зароблені мною кошти, а саме: період 3,4 квартал 2022 та 1,2 квартал 2023 років (маркетинговий рік) сума 123 974 грн. 13 коп., період 3,4 квартал 2023 року сума 1 857 094 грн. 51 коп., період 1 квартал 2024 року сума 699 852 грн. 04 коп. Загальна сума боргу становить 2880 920 грн. 67 коп.
Представником відповідача було подано відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивує тим, що ОСОБА_1 відповідно до наказу (розпорядження) №0A3A0000062-0000000275 від 08 червня 2021 року прийнято на роботу на посаду інженера-землевпорядника відділу землевпорядкування ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» з 09.06.2021. Наказом ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» Про суміщення посад № 207-к від 25.07.2022 дозволено ОСОБА_1 , інженеру-землевпоряднику, відділу землевпорядкування (Львів) суміщення посади касира з 26.07.2022 року. 26 липня 2022 року між ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» та касиром ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до п.1 Договору, касир бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому Адміністрацією матеріальних цінностей і у встановленому законом порядку відповідає за їх збереження і, у зв'язку з вищевикладеним, зобов'язується: дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання матеріальних цінностей, приймати всілякі заходи для запобігання їх нестачі, розкраданню, знищенню, псуванню, втратам; вчасно повідомляти Адміністрацію про будь-які обставини, що загрожують збереженню довірених йому цінностей: провадити приймання і відпускання матеріальних цінностей за документами. підписаними керівником Адміністрації і її головним бухгалтером: брати участь в інвентаризації каси. Зазначає, що лютому 2024 року Товариством проводилось опитування пайовиків (орендодавців) ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» на предмет їх задоволеності розмірами виплати орендної плати за користування земельними ділянками та іншими умовами співпраці. Під час проведеного опитування пайовиків (орендодавців), а саме щодо виплати їм орендної плати за 2023 рік, виявлено, що деякі з них недоотримали та/або не отримували взагалі орендну плату. З метою перевірки, чи відповідає дійсності отримана інформація від пайовиків (орендодавців), проведено аналіз відомостей про отримання орендної плати за 2023 р., а також Договорів оренди землі із орендодавцями, які скаржились на недоотримання орендної плати. Так, працівниками ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» на підставі проведеного аналізу первинних бухгалтерських документів було встановлено, що оренда плата, орендодавцям які приймали участь в опитуванні, була виплачена в повному обсязі. Натомість порівнявши наявні підписів пайовиків (орендодавців), виявлено, що в підписах деяких з них є візуальні розбіжності, що ставить під сумнів приналежність таких саме тим особам, ПІБ яких зазначено в відомостях. На виконання наказу ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» «Про проведення службового розслідування» від 03.04.2024 № 03/04-01-ПП, наказу ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» «Про створення Комісії та проведення службового розслідування» від 12.04.2024 р.№ 12/04-01- ПП з метою з'ясування обставин інциденту щодо неналежного виконання внутрішніх нормативних документів інженером землевпорядником відділу землевпорядкування, за сумісництвом касиром відділу землевпорядкування ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» ОСОБА_7 відповідно до вимог Регламенту проведення службових розслідувань, затвердженого Наказом ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» від 01.04.2024 № 01/04-01-ПП було проведено службове розслідування. В ході здійснення перевірки виплати орендної плати пайовикам (орендодавцям) встановлено наступні факти привласнення грошових коштів (невиплата/виплата не в повному обсязі) інженером-землевпорядником та по суміщенню касиром відділу землевпорядкування (Львів) ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» ОСОБА_1 , відтак, Товариством виявлено, привласнення ОСОБА_1 грошових коштів ввірених йому для здійснення виплат орендної плати, згідно укладених договорів оренди землі орієнтовно в сумі 27 221,00 грн. Привласнення зазначених грошових коштів, на думку Товариства, здійснено шляхом підроблення підписів та первинних бухгалтерських документів, що підтверджується копіями відомостей на виплату готівки. Зазначає, що ОСОБА_1 займав посаду касира, яка безпосередньо пов'язана зі зберіганням, обробкою, реалізацією та/або застосуванням/використанням у процесі діяльності переданих матеріальних (валютних) цінностей; до посадових обов'язків ОСОБА_1 відноситься, зокрема, прийом і передача грошових коштів та інших цінностей, їх зберігання. Крім того, винні дії позивача під час виконання посадових обов'язків встановлені комісіями ТОВ «Акріс-Захід» та зафіксовані у акті про проведення службового розслідування, в яких зроблено висновки, що порушення трудових обов'язків ОСОБА_1 не дають можливості в подальшому довірити йому роботу по отриманню грошових коштів, як касиру, та по видачі орендної плати, як інженеру-землевпоряднику. Щодо виплати додаткової заробітної плати ОСОБА_1 банком ТОВ «Акріс-Захід» повідомляє суд, що в компанії відсутне будь-яке Положення, яким передбачено виплату премій працівникам управління земельним департаменту юридичних та земельних питань. Крім того, ТОВ «Акріс-Захід» вважає, що виплата премій є саме додатковою пільгою працівників, що може бути запроваджена з метою заохочення та стимулювання працівників і не є обов'язковою виплатою. Нарахування премій є правом роботодавця, а не його обов'язком.
В судове засідання з'явилися позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Яциник В.В., представник відповідача - Гульчій Л.І.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу (розпорядження) №0A3A0000062-0000000275 від 08 червня 2021 року прийнято на роботу на посаду інженера-землевпорядника відділу землевпорядкування ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» з 09.06.2021.
Наказом ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» Про суміщення посад № 207-к від 25.07.2022 дозволено ОСОБА_1 , інженеру-землевпоряднику, відділу землевпорядкування (Львів) суміщення посади касира з 26.07.2022 року.
26 липня 2022 року між ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» та касиром ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до п.1 Договору, касир бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому Адміністрацією матеріальних цінностей і у встановленому законом порядку відповідає за їх збереження і, у зв'язку з вищевикладеним, зобов'язується: дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання матеріальних цінностей, приймати всілякі заходи для запобігання їх нестачі, розкраданню, знищенню, псуванню, втратам; вчасно повідомляти Адміністрацію про будь-які обставини, що загрожують збереженню довірених йому цінностей: провадити приймання і відпускання матеріальних цінностей за документами. підписаними керівником Адміністрації і її головним бухгалтером: брати участь в інвентаризації каси.
Наказом від 03.04.2024 р. № 03/04-01-ПП про проведення службового розслідування було прийнято рішення про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , щодо інциденту про неналежне виконання внутрішніх нормативних документів.
На виконання наказу ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» «Про проведення службового розслідування» від 03.04.2024 № 03/04-01-ПП, наказу ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» «Про створення Комісії та проведення службового розслідування» від 12.04.2024 р.№ 12/04-01- ПП з метою з'ясування обставин інциденту щодо неналежного виконання внутрішніх нормативних документів інженером землевпорядником відділу землевпорядкування, за сумісництвом касиром відділу землевпорядкування ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» ОСОБА_1 , відповідно до вимог Регламенту проведення службових розслідувань, затвердженого Наказом ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» від 01.04.2024 № 01/04-01-ПП було проведено службове розслідування.
З акту службового розслідування від 18.04.2025 року вбачається, що в ході службового розслідування підтверджено невиплату коштів пайовикам ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» інженером-землевпорядником відділу землевпорядкування, касиром відділу землевпорядкування ТОВ «АКРІС- ЗАХІД» ОСОБА_1 в сумі 27221 грн., за які він прозвітував, як за виплачені. Привласнення вказаних коштів здійснено шляхом підроблення підписів та фальсифікації первинних бухгалтерських документів, що, крім матеріальних збитків, завдало істотної іміджевої шкоди інтересам ТОВ «АКРІС-ЗАХІД». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.1 договору про повну матеріальну відповідальність від 26 липня 2022 року, який він підписав, а відповідно, був ознайомлений, а саме в частині «касир бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому Адміністрацією матеріальних цінностей і у встановленому законом порядку відповідає за їх збереження і, у зв'язку з вищевикладеним, зобов'язується: «дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання матеріальних цінностей, приймати всілякі заходи для запобігання їх нестачі, розкраданню, знищенню, псуванню, втратам».
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).
Розірвання трудового договору за пунктом 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Як роз'яснено в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.
Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт.
Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 р. у справі № 6-100цс16.
Як було зазначено вище, ОСОБА_1 займав посаду касира, яка безпосередньо пов'язана зі зберіганням, обробкою, реалізацією та/або застосуванням/використанням у процесі діяльності переданих матеріальних (валютних) цінностей; до посадових обов'язків ОСОБА_1 відноситься, зокрема, прийом і передача грошових коштів та інших цінностей, їх зберігання. Крім того, винні дії позивача під час виконання посадових обов'язків встановлені комісіями ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» та зафіксовані у акті про проведення службового розслідування, в яких зроблено висновки, що порушення трудових обов'язків ОСОБА_1 не дають можливості в подальшому довірити йому роботу по отриманню грошових коштів, як касиру, та по видачі орендної плати, як інженеру-землевпоряднику.
Коло працівників, які підпадають під дію п. ст. 41 КЗпП України, не обмежується вказаними в цій статті категоріями працівників. Для розірвання трудового договору за вказаною підставою не має значення, в якому розмірі на цих працівників могла бути покладена матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну власнику або уповноваженому ним органу. Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір'я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму ВС України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення з підстав втрати довір'я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обгрунтованим, якщо при встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.
Отже, видаючи наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з учиненням ним винних дій, які дають підстави для втрати довір'я до нього як працівника, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» діяло відповідно до вимог чинного трудового законодавства, а тому відсутні підстави для його поновлення на роботі, відповідно і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Щодо виплати додаткової заробітньої плати суд приходить до наступного висновку.
Згідно із частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Так, основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру надбавки, позбавлення працівників надбавок повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
Також у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 569/11722/16-ц зазначено, що доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати. передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій належать до видів додаткової заробітної плати. Доплати як складові додаткової заробітної плати, визначаються законодавством і тому становлять обов'язкову частину у структурі заробітної плати (на відміну від премій). В колективному договорі можуть бути передбачені додаткові види доплат, підстави та порядок їх здійснення. Умови колективного договору необхідно розділяти на ті, що дублюють норми позитивного права та ті, що виникають у процесі колективних переговорів між роботодавцем та трудовим колективом і є додатковими гарантіями для працівника.
Виплата премій є саме додатковою пільгою працівників, що може бути запроваджена з метою заохочення та стимулювання працівників і не є обов'язковою виплатою. Нарахування премій є правом роботодавця, а не його обов'язком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16 та постановах Верховного Суду: від 11 жовтня 2021 року у справі № 201/532/20 (провадження № 61-10845св21), від 23 грудня 2019 року у справі № 194/919/18 (провадження № 61-11377св19), від 24 квітня 2019 року у справі № 127/14573/18 (провадження № 61-3348св19), від 01 жовтня 2018 року у справі № 487/6105/16-ц (провадження № 61-26818св18).
Отже, премія є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, відноситься до додаткової заробітної плати та не становить обов'язкову частину у структурі заробітної плати, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про виплату додаткової заробітньої плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
в задоволенні позову ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС - ЗАХІД» (місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Жилянська, 106-Б, код ЄДРПОУ: 43706726) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 18.07.2025 року.
Суддя Нор Н.В.