Справа № 466/1827/25
Провадження № 2/461/1473/25
14.08.2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
при секретарі Курилюк А.І.
за участі:
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Якимів Надії Богданівни про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю,-
В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою суду від 26.03.2025 року було відкрито провадження по справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання, призначене на 17.07.2025 року позивач та її представник не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату та час його проведення. Повідомлення сторони позивача судом здійснювалось шляхом направлення судової повістки до особистого кабінету представника позивача в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Натомість, 16.07.2025 року від представника позивача надійшла заява про припинення повноважень у справі у зв'язку із розірванням договору про надання правової допомоги.
Підготовче судове засідання було відкладено на14.08.2025 року у зв'язку з неявкою сторони позивача в судове засідання.
У зв'язку з відкладенням підготовчого судового засідання судом було скеровано рекомендованим листом судову повістку на 14.08.2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку за адресою проживання позивача, яка вказана у позовній заяві. Однак, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку, вказана судова повістка позивачу вручена не була та повернулась на адресу суду, оскільки "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку « адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, сторона позивача, будучи належним чином повідомленою, повторно не з'явилась в підготовче судове засідання.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні просив залишив позовну заяву без розгляду у зв'язку із повторною неявкою належним чином повідомленого позивача
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію представника відповідача, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Окрім цього, відповідно до позиції Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої у відповідній Постанові суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно не з'явилася в підготовче судове засідання, докази, які мали підтвердити поважні причини неявки позивача до суду, в матеріалах справи відсутні. Позивач не скористалася процесуальним правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності. В той же час, проведення підготовчого судового засідання без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки позивач протягом усього часу розгляду справи має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.
Крім того, суд враховує, що в матеріалах справи наявні клопотання сторони позивача про витребування доказів, виклик свідків, які підлягають розгляду за участю позивача чи його представника для надання відповідних пояснень, з'ясування їхньої позиції щодо вирішення вказаних клопотань.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що даний позов підлягає залишенню без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача в підготовче судове засідання.
Враховуючи викладене та керуючись ст. стст.ст.44, 158, 223, 257 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Якимів Надії Богданівни про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю,- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мироненко Л.Д.