15.08.2025
ЄУН 337/2581/25
Провадження №2/337/1648/2025
15 серпня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми позики, штрафу та пені,
30.05.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Мусієнко М.В., до ОСОБА_3 про стягнення суми позики, штрафу та пені в загальній сумі 232400, 00 грн.
Ухвалою суду від 06.06.2025 за вказаним позовом судом відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
23.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав повністю та одночасно у відзиві заявив клопотання про витребування доказів.
Так, відповідач просить витребувати у позивача документи, що підтверджують рух коштів та розрахунки, бухгалтерську документацію щодо його доходів та утримань за весь час їх співпраці, яке мотивує тим, що протягом 2023-2025 років він працював у компанії, пов'язаній із позивачем, на підставі договору із ФОП ОСОБА_4 . В межах усної домовленості, узгодженої з позивачем, сума позики щомісяця частинами погашалась шляхом утримання з його заробітної плати. Вся сума позики була утримана з його заробітної плати.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, про час та місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, у том числі про відкладання судового засідання, не подавав.
Суд вважає можливим проводити підготовче судове засідання у відсутність відповідача.
Представник позивача - адвокат Мусієнко М.В. в судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечив, пославшись на те, що відповідач належним чином його не обґрунтував. Крім того, незрозуміло, яку конкретну інформацію, яка стосується предмету спору, відповідач просить витребувати у позивача, йому про таку інформацію нічого не відомо.
Вислухавши думку представника позивача, суд приходить до такого.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ст.12,13,81ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Так, згідно з ч.2,3 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1,2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Також суд виходить з того, що сторони самостійно визначають обсяг доказів, які надаються ними суду на підтвердження своїх доводів та заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті. Жоден із доказів не має для суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінивши доводи сторін, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим. В даному випадку відповідач жодним чином не обґрунтував необхідності витребування зазначеної ним інформації у позивача, зокрема, що така інформація створена та міститься у відповідних письмових та/чи електронних документах, які перебувають у володінні позивача ОСОБА_2 , а також що відповідачем вживались заходи для їх самостійного отримання та причини їх неотримання.
Враховуючи вищевказане, в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів слід відмовити.
Керуючись ст.2,12,13,81,83,84 ЦПК України,
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів відмовити.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 15.08.2025.
Суддя М.В.Сидорова