Справа № 636/4965/25 Провадження 1-кп/636/1233/25
15.08.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 та її представника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві клопотання прокурора про обрання (продовження) запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12025221240000275, внесеному 21 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Білопілля Козятинського району Вінницької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗС України призваний за мобілізацією, обіймаючого посаду оператора польової лазні взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 17 серпня 2025 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який закінчується, оскільки є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор підкреслив, що обставини вчинення кримінального правопорушення та особа обвинуваченого свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_8 заперечували проти обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити в задоволенні цього клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, ризиків, зазначених у клопотанні не існує.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленого обвинувачення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , а також дані про особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, та міцність його соціальних зв'язків, а саме: ОСОБА_4 обвинувачується у особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини.
ОСОБА_4 є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, неодружений, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, має задовільний стан здоров'я, на спеціальних обліках у лікарів не перебуває, не є особою з інвалідністю, раніше несудимий.
Суд вважає, що інша міра запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЄСПЛ, обґрунтована підозра це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Суд наголошує, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, суд вважає за неможливе встановити розмір застави, як запобіжний захід.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196-198, 350, 369-372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про обрання (продовження) строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого - задовольнити.
Обрати (продовжити) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів - до 13 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 в той саме строк з моменту вручення копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1