Справа № 334/4186/25
Номер провадження № 1-кс/334/2095/25
15 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту в кримінальному провадженні № 12024082050002168 від 25.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
за участі: слідчого - ОСОБА_3
Короткий виклад обставин клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99.9 кв.м., житловою площею 50.6 кв.м. (номер об'єкту нерухомого майна 2769398723060), який на праві власності належить ОСОБА_4 , розмір частки 1/1;
- транспортний засіб, а саме: легковий автомобіль марки «HUNDAY SANTA FE», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, який належить ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 18.03.2021.
шляхом заборони здійснювати будь-які дії щодо розпорядження вказаним майном.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 24.06.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 11.08.2025 підозрюваному ОСОБА_4 , було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам державі в особі Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації.
Згідно суті пред'явленої підозри ОСОБА_4 , будучи службовою особою - директором Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, маючи відповідні адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі повноваження, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, протиправно, умисно, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в інтересах третьої особи - ФОП ОСОБА_5 , з метою отримання нею неправомірної вигоди у вигляді оплати на її користь за вищою ціною за товарно-матеріальні цінності, діючи з прямим умислом, розуміючи протиправність своїх дій і настання внаслідок їх вчинення суспільно небезпечних наслідків через завдання шкоди, бажаючи настання таких наслідків, діючи в порушення вимог ст. 19 Конституції України; ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу»; п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення максимальної економії та ефективності під час здійснення закупівель; ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України щодо здійснення внутрішнього контролю для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог; ч. 3 ст. 47 Бюджетного кодексу України щодо обов'язку розпорядника бюджетних коштів здійснювати управління бюджетними асигнуваннями і контроль за їх цільовим використанням;ст.ст. 22, 42 Закону України «Про запобігання корупції»; п. 6 Розділу 3 Основних прав та обов'язків Посадової інструкції Директора Департаменту, затверджених розпорядженням голови ЗОДА, щодо розпорядження коштами та виключного права на укладання договорів, достовірно знаючи про завищену ціну закупівлі та про відсутність документів щодо визначення орієнтовної ціни закупівлі, підписав договір №18 про закупівлю від 30.06.2023 року за кошти Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації за завищеними цінами, що призвело до тяжких наслідків для державного бюджету, виражених у значному зменшенні обсягу бюджетних ресурсів, що могли бути спрямовані на інші першочергові потреби в умовах дії воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації проти України та чим завдав державі в особі Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації матеріальної шкоди у сумі 1 058 044,96 грн., що у 250 разів і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що являється тяжкими наслідками.
Таким чином, кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 заподіяно шкоду в сумі 1 058 044 гривні 96 копійок.
В ході досудового розслідування 14.08.2025 прокурором у кримінальному провадженні заявлено позов до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, про стягнення суми шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 1 058 044 гривень 96 копійок, де відповідачем є підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії: НОМЕР_2 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Оскільки кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 заподіяно майнову шкоду інтересам держави і прокурором заявлено позов до підозрюваного про відшкодування зазначеної шкоди виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням (цивільного позову).
Перевіркою майнового стану підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову встановлено наступне:
Відповідно до інформації Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління державними активами, одержаними від корупційних та інших злочинів встановлено, що у володінні ОСОБА_4 , мається житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за ОСОБА_4 , зареєстровано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99.9 кв.м., житловою площею 50.6 кв.м. (номер об'єкту нерухомого майна 2769398723060), розмір частки 1/1.
Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19 березня 2021 року, є власником транспортного засобу, а саме: легкового автомобілю марки «HUNDAYSANTAFE», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , 2019 року випуску, на підставі договору дарування від 18.03.2021. Оціночною вартістю на дату набуття права власності (яку було зазначено у декларації станом на березень 2025 року) у розмірі 284 499 гривень.
Метою накладення арешту слідчий вказує забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Явка сторін кримінального провадження
Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, визначених в клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, слідчий суддя розглядає без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Правове обґрунтування
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
.
Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Запорізьким РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024082050002168 від 25.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою - директором Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, маючи відповідні адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі повноваження, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, протиправно, умисно, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в інтересах третьої особи - ФОП ОСОБА_5 , з метою отримання нею неправомірної вигоди у вигляді оплати на її користь за вищою ціною за товарно-матеріальні цінності, діючи з прямим умислом, розуміючи протиправність своїх дій і настання внаслідок їх вчинення суспільно небезпечних наслідків через завдання шкоди, бажаючи настання таких наслідків, діючи в порушення вимог ст. 19 Конституції України; ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу»; п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення максимальної економії та ефективності під час здійснення закупівель; ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України щодо здійснення внутрішнього контролю для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог; ч. 3 ст. 47 Бюджетного кодексу України щодо обов'язку розпорядника бюджетних коштів здійснювати управління бюджетними асигнуваннями і контроль за їх цільовим використанням;ст.ст. 22, 42 Закону України «Про запобігання корупції»; п. 6 Розділу 3 Основних прав та обов'язків Посадової інструкції Директора Департаменту, затверджених розпорядженням голови ЗОДА, щодо розпорядження коштами та виключного права на укладання договорів, достовірно знаючи про завищену ціну закупівлі та про відсутність документів щодо визначення орієнтовної ціни закупівлі, підписав договір №18 про закупівлю від 30.06.2023 року за кошти Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації за завищеними цінами, що призвело до тяжких наслідків для державного бюджету, виражених у значному зменшенні обсягу бюджетних ресурсів, що могли бути спрямовані на інші першочергові потреби в умовах дії воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації проти України та чим завдав державі в особі Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації матеріальної шкоди у сумі 1 058 044,96 грн., що у 250 разів і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що являється тяжкими наслідками.
З огляду на викладені вище обставини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам державі в особі Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації.
24.06.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 11.08.2025 підозрюваному ОСОБА_4 , було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Суд ураховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана особа могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
14.08.2025 прокурором у кримінальному провадженні заявлено позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, про стягнення суми шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 1 058 044 гривень 96 копійок, де відповідачем є підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії: НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Підозрюваний ОСОБА_4 є власником наступного майна:
- житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99.9 кв.м., житловою площею 50.6 кв.м. (номер об'єкту нерухомого майна 2769398723060), який належить ОСОБА_4 на праві власності, розмір частки 1/1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №3842, виданого 02.08.2023;
- транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля марки «HUNDAY SANTA FE», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, який належить ОСОБА_4 на праві власності, на підставі договору дарування від 18.03.2021.
Згідно довідки про середньо ринкову вартість об'єктів нерухомого майна від 15.08.2025 середньоринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 станом на 15.08.2025 становить 891 000,00 грн.
Згідно відомостей декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подвної ОСОБА_4 29.03.2025, вартість транспортного засобу легкового автомобіля марки «HUNDAY SANTA FE», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску 284 499,00 грн.
Враховуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, пред'явлення прокурором позову до підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри, відомості щодо вартості майна, яке належить підозрюваному на праві власності, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для його задоволення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти в рамках кримінального провадження за № 12024082050002168 від 25.10.2024 арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_4 а саме:
- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99.9 кв.м., житловою площею 50.6 кв.м. (номер об'єкту нерухомого майна 2769398723060), розмір частки 1/1.
- транспортний засіб, а саме: легковий автомобіль марки «HUNDAY SANTA FE», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску.
Заборонити здійснювати будь-які дії щодо розпорядження майном а саме: житловим будинком, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99.9 кв.м., житловою площею 50.6 кв.м. (номер об'єкту нерухомого майна 2769398723060), який на праві власності належить ОСОБА_4 , розмір частки 1/1., транспортним засобом, а саме: легковим автомобілем марки «HUNDAY SANTA FE», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , 2019 року випуску, який належить ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 18.03.2021.
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 12024082050002168 від 25.10.2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1