15.08.25
Справа № 635/4405/25
Провадження по справі № 2-а/635/143/2025
15 серпня 2025 року суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 пред'явив до суду позов шляхом подання адміністративної позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просить скасувати постанову №1314 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 27 травня 2025 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 червня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено. Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишено без руху. Встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
11 серпня 2025 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в якій він просить про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір». На підтвердження майнового стану надав повідомлення про призначення компенсації фізічній особі, яка надає послуги з догляду на професійній основі від 26 червня 2025 року про призначення йому з 01 червня 2025 року по 28 жовтня 2025 року суми виплат в розмірі 2120 грн щомісяця.
Дослідивши вказане клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про скрутний майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у пунктах 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.
Обов'язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Проте, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або інших доказів на підтвердження відсутності у позивача коштів для сплати судового збору.
Аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 215/3329/19, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, або інших доказів на підтвердження відсутності у позивача коштів для сплати судового збору, тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, наведені у клопотанні, не можуть бути визнані поважними, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору на суму 605,60 гривень або копії документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
За таких обставин суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків - сплати судового збору у визначеному судом розмірі.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд -
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Позивачу ОСОБА_1 надати строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали суду для виправлення недоліків позову - сплати судового збору у визначеному судом розмірі 605,60 гривень.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В.Березовська