Справа № 333/6503/25
Провадження № 3/333/2524/25
15 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., розглянувши об'єднану справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - в матеріалах справи відсутній, -
10.07.2025 року, о 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, біля буд. № 40, поводився зухвало та висловлювався нецензурною лайкою по відношенню до працівників поліції, погрожував фізичною розправою та не реагував на законну вимогу поліцейських припинити вчинення правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП.
Крім того, 10.07.2025 року, о 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, біля буд. № 40, будучи з ознаками алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою в бік громадян та поліцейських, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 23.07.2025 року та 08.08.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, викликався до суду шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, а також постановою судді від 08.08.2025 року оголошено примусовий привід ОСОБА_1 , який працівниками поліції виконаний не був.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності особи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) суд зазначив, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, № 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, № 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03.)
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі № 910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
Вище вказані дії суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, оскільки строк накладення адміністративного стягнення у відношенні нього за протоколами серії ВАД № 333744 від 10.07.2025 року та серії ВАД № 333745 від 10.07.2025 року спливає 10.10.2025 року, тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими ст. 268 КУпАП, не надав пояснень, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.
Повно та всебічно оцінивши надані суду докази у справі, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 333744 від 10.07.2025 року та серії ВАД № 333745 від 10.07.2025 року, а також додатки до вказаних протоколів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених:
- ст. 173 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян;
- ст. 185 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є: злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у судді сумнівів.
Частиною другою ст. 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши докази, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєні даних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, та про необхідність накладення на нього стягнення у межах санкцій ст. 185 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яка передбачає накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суд враховує ступінь його вини, майновий стан та його особу. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, суддею не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В рішенні Європейського Суду з прав людини «Швидка проти України» від 30.10.2014 року, роз'яснено що, як зазначено у Кодексі України про адміністративні правопорушення та у подальших роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України, адміністративні правопорушення (тобто незначні правопорушення за законодавством України) караються арештом лише у виключних випадках (див. пункти 16 та 18), тобто адміністративне стягнення повинно бути пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до ст. 40-1 КупАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відомостей про наявність у правопорушника пільг по сплаті судового збору, які передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Отже, на підставі ст. 40-1 КупАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 173, 185, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення:
- за ст. 173 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення - у видi штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп.;
- за ст. 185 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення - у виді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп.
На підставі ст. 36 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у видi штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп.
(Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГм.Запорiжжя/21081100; Код отримувача(ЄДРПОУ):37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку(IBAN): UA558999980313060106000008479; Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
(Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно із ст. ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходженням майна. У порядку примусового виконання з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.Б. Кулик