Справа №333/4239/25
Провадження №2/333/3133/25
11 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2, код ЄДРПОУ: 40966896) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
16.05.2025 року ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що 31.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4346704 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» зобов'язується надати грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності в розмірі 10 800,00 грн. строком на 360 днів (з 31.01.2024 року по 24.01.2025 року) з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені договором.
ТОВ «Лінеура України» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало кредит в сумі 10 800,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера «ПАЙТЕК УКРАЇНА».
Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед первісним кредитором, 23.09.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4346704 від 31.01.2024 року у розмірі 80 190,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 80 190,00 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача Дідух Є.О. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечую проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 31.01.2024 року ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту.
Також, 31.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №4346704 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в розмірі 10 800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п. 1.2.).
Згідно з п. 1.3. договору кредит надається строком на 360 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .
Відповідно до пунктів 1.4.1., 1.4.2. договору, стандартна процентна ставка становить 2,50% в день, знижена процентна ставка - 1,63% в день.
Договір №4346704 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, графік платежів (додаток №1) підписані електронним підписом відповідача - 63358, а паспорт споживчого кредиту - електронним підписом 46038.
Згідно з листом ТОВ «ПАЙТЕК УКРАЇНА» №20241003-844 від 03.10.2024 року, на підставі Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 03.01.2024 року, укладеного між товариством та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», 31.01.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти в сумі 10 800,00 грн.
23.09.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (фактор) укладено договір факторингу №23/09/2024, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або настане в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1.). Перехід від клієнта до фактора прав вимог заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2 та надходження Ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3. цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п. 1.2.). Ціна продажу за договором становить 1 601 559,81 грн. (п. 3.3.).
На виконання вимог вказаного договору факторингу, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» сплатило ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 1 601 559,81 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №42 від 25.09.2024 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024 року від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 80 190,00 грн., з яких: 10 800,00 грн. - тіло кредиту; 63 990,00 грн. - відсотки; 5 400,00 грн. - штрафні санкції (вимога щодо стягнення цих штрафних санкцій - відсутня).
За даними розрахунку заборгованості за кредитним договором №4346704 від 31.01.2024 року у період з 31.01.2024 року по 23.09.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами в розмірі 80 190,00 грн., з яких: 10 800,00 грн. - тіло кредиту; 63 990,00 грн. - відсотки; 5 400,00 грн. - штрафні санкції.
В межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 24.09.2024 року по 24.01.2025 року (123 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 33 210,00 грн. (10 800,00 грн * 2.50% * 123 календарних дні).
Щодо стягнення заборгованості за кредитом
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов'язання останнім позивач надав лист ТОВ «ПАЙТЕК УКРАЇНА» №20241003-844 від 03.10.2024 року, відповідно до якого 31.01.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти в сумі 10 800,00 грн.
Отже, факт користування відповідачем грошовими коштами товариства доведено та не спростовано відповідачем.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд звертає увагу, що з розрахунків заборгованості за кредитним договором №4346704 вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків в розмірі 97 200,00 грн. (63 990,00 грн. (нараховані первісним кредитором за період з 31.01.2024 року по 23.09.2024 року) + 33 210,00грн. (нараховані позивачем за період з 24.09.2024 року по 24.01.2025 року)), що передбачені пунктами 1.4.1., 1.4.2. договору №4346704 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» в тому числі процентів за користування кредитом.
Розглянувши вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., суд дійшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витратина професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копії: договору№01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та адвокатом Дідух Є.О.; заявки на виконання доручення до вказаного договору; акту №4346704 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року; рахунку на оплату №4346704-24/03-2025 від 24.03.2025 року.
Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (фактично представником позивача складено тільки позовну заяву, по справі було два судових засідання, у яких представник позивача участі не приймав), суд, керуючись принципами розумності, співмірності, справедливості та верховенства права, дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. судом покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2, код ЄДРПОУ: 40966896) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2, код ЄДРПОУ: 40966896) заборгованість за кредитним договором №4346704 від 31.01.2024 року в розмірі 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп., з яких: 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. - за основною сумою боргу; 97 200 (дев'яносто сім тисяч двісті) грн. 00 коп. - за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2, код ЄДРПОУ: 40966896) - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2, код ЄДРПОУ: 40966896) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15.08.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод