Справа № 643/13489/25
Провадження № 1-кс/643/4499/25
13.08.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором, клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22023220000001440 від 19.10.2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Стаханов, Луганської області, громадянина України, раніше не судимий, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
Старший слідчий в 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 (далі Слідчий) звернувся до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000001440 від 19.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 будучи уродженцем і мешканцем м. Стаханов, Луганської області, не маючи патріотичних переконань та не визнаючи українську державність, самостійність та незалежність України, перебуваючи під інтелектуальним впливом пропаганди російської федерації, після подій 2014 року вирішив покинути територію України та у 2018 році виїхав на територію РФ, а саме до м. Тула.
ОСОБА_6 , керуючись ідеологічними мотивами, проігнорував ту обставину, що в умовах 2014 року Україна була змушена докладати всіх необхідних зусиль щодо забезпечення своєї безпеки, а тому й вдалася до внутрішньодержавного заходу для протистояння загрозам з боку рф. При цьому, введення особливого стану в державі було вимушеною мірою під якою слід розуміти надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу.
Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи в умовах політичних подій в Україні з початку 2014 року, був достовірно обізнаним про те, що протягом березня - квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та збройних сил російської федерації, представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об'єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 у м. Донецьку створено терористичну організацію «донецька народна республіка» (далі - «днр»), а 27.04.2014 у м. Луганську - терористичну організацію «луганська народна республіка» (далі - «лнр»), у складі яких були утворені незаконні збройні формування.
Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, стали окупованими рф (під юрисдикцією окупаційної адміністрації рф), починаючи з 07.04.2014, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.
Відповідно до ст. 2 та ст. 5 Конституції України, територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою, а право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. Відповідно до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум.
Питання про зміну території або конституційного ладу в Україні вирішуються виключно на всеукраїнському референдумі, який може бути назначений тільки Верховною Радою України, при цьому остання не надавала свого дозволу на проведення всеукраїнського референдуму щодо зміни меж території України та конституційного ладу в Україні.
Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Згідно з вимогами ст. 2 Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ст. 5 Конституції України, Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, основні засади якого визначено в розділах І, III, XIII Конституції України, належить виключно народові. Тобто, тільки народ має право безпосередньо, шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.
Згідно з вимогами ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 8 Конституції України зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Однак, 24.02.2022 президент рф оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна.
З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч збройним формуванням країни-агресора вздовж всієї лінії фронту.
В результаті вчинення військовими формуванням держави-агресора рф дій було тимчасово окуповано частину території України, перелік яких затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.
Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії рф проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти рф).
За результатом вчинення вказаних дій починаючи з 24.02.2022, військовими формуваннями держави-агресора, тимчасово окуповано окремі райони Харківської області.
Внаслідок вказаних подій у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, у невстановлений органом досудового розслідування період, проте не пізніше вересня 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, а саме: здійснити перехід на бік ворога в період збройного конфлікту для надання іноземній державі, або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
Так, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_6 , не раніше 2018 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, переїхав з тимчасово окупованого м. Стаханов, Луганської області до РФ. Надалі ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Тула РФ, не пізніше вересня 2022 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, добровільно уклав контракт та вступив до лав збройних сил рф, пройшов бойову підготовку, займав посаду старшого стрільця 15 мотострілецького полку (в/ч НОМЕР_1 ) 2 мотострілецької дивізії 1 ТА Західного ВО зс рф, військове звання рядовий та отримав позивний « ОСОБА_7 ».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на здійснення державної зради, ОСОБА_6 в період часу з вересня 2022 року по листопад 2023 року добровільно приймав активну участь у штурмі українських позицій на Куп'янському напрямку Харківської області.
Крім цього, ОСОБА_6 з вересня 2023 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, переведений на посаду старшого навідника мінометного взводу загону (штурмового) НОМЕР_2 мотострілецького полку, (в/ч НОМЕР_1 ) 2 мотострілецької дивізії 1 ТА Західного ВО зс рф, військове звання рядовий.
Так, 29.01.2024 наказом командира НОМЕР_2 мотострілецького полку № 52 дск ОСОБА_6 переведений в 336 окрему бригаду морської піхоти НОМЕР_3 АК Західного ВО зс рф.
Діючи у складі НОМЕР_4 окремої бригади морської піхоти НОМЕР_3 АК Західного ВО зс рф, ОСОБА_6 з січня 2024 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, був залучений до виконання бойових завдань та приймав безпосередню активну участь у бойових діях на Слов'янському та Краматорському напрямках Донецької області на стороні збройних сил рф проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені та самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що не пізніше вересня 2022 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на добровільну участь громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора та наданні таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з вимогами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Законом України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991 визначено, що обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним правовим діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи уродженцем і мешканцем м. Стаханов, Луганської області, не будучи прихильником української державності, самостійності та незалежності України, перебуваючи під інтелектуальним впливом російської федерації, після подій 2014 року вирішив покинути територію України та у 2018 році виїхав на територію РФ, а саме до м. Тули.
ОСОБА_6 , не маючи патріотичних переконань, достовірно будучи обізнаним що з 2014 року Україна вдалася до внутрішньодержавного заходу, шляхом введення особливого стану в державі для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу від військової агресії з боку рф вирішив стати на шлях скоєння колабораційної діяльності.
При цьому, ОСОБА_6 , у ситуації що склалася в Україні з початку 2014 року, був достовірно обізнаним про те, що протягом березня - квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та збройних сил російської федерації, представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об'єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 у м. Донецьку створено терористичну організацію «донецька народна республіка», а 27.04.2014 у м. Луганську - терористичну організацію «луганська народна республіка», у складі яких були утворені незаконні збройні формування.
Внаслідок військових дій у період з травня 2015 року по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, стали окупованими рф (під юрисдикцією окупаційної адміністрації рф), починаючи з 07.04.2014, згідно з вимогами ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.
Внаслідок вказаних подій у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше вересня 2022 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, виник злочинний умисел, направлений на здійснення колабораційної діяльності шляхом добровільної участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації вищевказаного злочинного умислу на здійснення колабораційної діяльності, не раніше 2018 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, виїхав з тимчасово окупованого м. Стаханов, Луганської області до м. Тула РФ, де у вересні 2022 року добровільно уклав контракт та вступив до лав збройних сил рф, пройшов бойову підготовку, займав посаду старшого стрільця 15 мотострілецького полку (в/ч НОМЕР_1 ) 2 мотострілецької дивізії 1 ТА Західного ВО зс рф, військове звання рядовий та отримав позивний « ОСОБА_7 ».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на здійснення державної зради, ОСОБА_6 в період часу з вересня 2022 року по листопад 2023 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, добровільно приймав активну участь у штурмі українських позицій на Куп'янському напрямку Харківської області.
Крім цього, ОСОБА_6 з вересня 2023 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, переведений на посаду старшого навідника мінометного взводу загону (штурмового) НОМЕР_2 мотострілецького полку, (в/ч НОМЕР_1 ) 2 мотострілецької дивізії 1 ТА Західного ВО зс рф, військове звання рядовий.
Так, 29.01.2024 наказом командира НОМЕР_2 мотострілецького полку № 52 дск ОСОБА_6 переведений в 336 окрему бригаду морської піхоти НОМЕР_3 АК Західного ВО зс рф.
Діючи у складі НОМЕР_4 окремої бригади морської піхоти НОМЕР_3 АК Західного ВО зс рф, ОСОБА_6 з січня 2024 року був залучений до виконання бойових завдань та приймав безпосередню активну участь у бойових діях на Слов'янському та Краматорському напрямках Донецької області на стороні збройних сил рф проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені та самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Таким чином, ОСОБА_6 у зазначений вище період часу завершив реалізацію свого злочинного умислу, направленого на здійснення колабораційної діяльності шляхом добровільної участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тобто вчинив кримінально карані дії, пов'язані з добровільною участю громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора рф, складовими взаємозв'язаними ознаками та мотивами якого є:
- спеціальний антидержавницький мотив - вчинення діяння на шкоду інтересам держави України;
- мета - заподіяння шкоди національній безпеці України, отримування привілейованого ставлення до себе від військових і представників держави-агресора рф;
- участь громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, шляхом ведення бойових дій в населених пунктах Харківської та Донецької областях проти Збройних сил України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України у складі 15 мотострілецького полку, (в/ч НОМЕР_1 ) 2 мотострілецької дивізії 1 ТА Західного ВО зс рф на посаді старшого стрільця та на посаді старшого навідника мінометного взводу загону (штурмового) у складі НОМЕР_4 окремої бригади морської піхоти НОМЕР_3 АК Західного ВО зс рф, що входить до складу збройних сил РФ, під час військового стану;
- добровільний характер його протиправної, злочинної діяльності, здійснений з власного бажання, без будь-якого фізичного та психічного примусу.
09.05.2025 ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 36, 40, 135, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 111 КК України, а саме: у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану та ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто у добровільній участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора та надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Підозра ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами: протоколом огляду комп'ютерних даних від 11.12.2023, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28.12.2023, протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 28.02.2024; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 28.02.2024; протоколом огляду від 09.12.2024; відповіді від головного управління розвідки міністерства оборони України від 27.03.2025, тощо.
Копію письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Одночасно в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістки про виклик підозрюваного до органу досудового розслідування на 13.05.2025, 14.05.2025, 15.05.2025.
У визначені дні та час підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не з'явився, про причини не явки не повідомив.
Відповідно отриманої від оперативного підрозділу інформації та відповідно до допитів свідків, ОСОБА_6 перебуває на території держави-агресора рф, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, при цьому встановити його місце перебування на території рф наразі не вбачається можливим.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлені фактичні дані, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства на території держави-агресора рф, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
15.05.2025 постановою слідчого оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 , який переховується від органів слідства на території держави-агресора рф, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 22023220000001440 від 19.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, спеціального досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник, не заперечуючи, що процедура збору доказів та вчинення інших процесуальних дій для проведення спеціального досудового розслідування проведена у законний спосіб, посилаючись на відсутність зв'язку з підзахисним, проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив таке: слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000001440 від 19.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
За своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, слідчий суддя вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
09.05.2025 ОСОБА_6 з дотриманням вимог ст.ст. 40, 135, 276 - 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
При цьому відповідно до матеріалів клопотання підозрюваний переховується території держави-агресора рф.
15.05.2025 постановою Слідчого оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 , який переховується на території держави-агресора рф.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території Харківської області .
Відповідно до ч. 1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрювана вважається належним чином ознайомленою з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території Харківської області, де веде активні дії проти збройних сил України, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність ОСОБА_10 до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на території держави-агресора рф, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст.ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 135, 139, 297-1-297-5, 372, 376 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22023220000001440 від 19.10.2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження № 22023220000001440 від 19.10.2023 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 15.08.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1