Справа №345/2152/25
Провадження № 2/345/1110/2025
15.08.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Сухарник І.І., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначено наступне. Відповідно до укладеного Кредитного договору № 10230 від 13.04.2024 року (Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») (Позивач, Товариство) та ОСОБА_1 (Відповідач/Позичальник), Відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень, строком на 365 днів (до 13.04.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач в порушення умов Кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором, що має відображення у Розрахунку заборгованості (додається), порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов'язань.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 28.04.2025 року становить: 8000,00 грн заборгованість за кредитом та 73000,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 13.04.2024 року по 13.04.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
У зв'язку з цим, сторона позивача просить суд стягнути з Відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 10230 від 13.04.2024 року, яка станом на 28.04.2025 року становить 81000,00 грн та складається з: 8000,00 грн заборгованості за кредитом та 73000,00 грн заборгованості за нарахованими процентами за період з 13.04.2024 року по 13.04.2025 року, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та 10000 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, хоча ухвалу про відкриття провадження відповідачем було отримано, що підтверджується трекінгом поштового відправлення (а.с.39), а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст.639ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 10230 від 13.04.2024 року (Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») (Позивач, Товариство) та ОСОБА_1 (Відповідач/Позичальник), Відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень, строком на 365 днів (до 13.04.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 167453 направлявся Відповідачу 13.04.2024 року о 16:19:45 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний Відповідачем 13.04.2024 року о 16:20:04 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 167453 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 30 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору (далі по тексту - Графік платежів). Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 13.04.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", що підтверджується довідкою про успішний переказ.
Також отримання 13.04.2024 на банківський рахунок (банківську карту № НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_1 коштів у сумі 8000,00 грн підтверджується інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» (рух коштів по картці).
Відповідач в порушення умов кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором
Згідно розрахунку заборгованості (доданий до позовної заяви) заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 28.04.2025 року становить: 81000,00 грн, в тому числі: 8000,00 грн - заборгованість за кредитом; 73000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за період з 13.04.2024 року по 13.04.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних). Відповідачем жодної оплати не проведено.
Отже, факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.
Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір № 10230 був укладений 13.04.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.
Так, 73000,00 грн - це сума процентів, нарахованих за ставкою 2,5% за один день. Даній сумі відповідає сума 29200,00 грн - це сума процентів, нарахованих за ставкою 1% за один день.
Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором № 10230 від 13.04.2024, становить 29200,00 грн.
З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного кредитного договору № 10230 від 13.04.2024, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашено кредит, та проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати відсотки за користування кредитом, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 8000,00 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 29200,00 грн необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сума майнової вимоги була визначена позивачем в розмірі 81000,00 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 37200,00 грн (45,93%). А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1112,61 грн сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною другою статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання юридичних послуг; акт приймання-передачі наданих послуг № 18 від 28.02.2025; витяг з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг N 18 від 28.02.2025 про те, що було надано послуги на суму 10000,00 грн; платіжну інструкцію про сплату витрат на правову допомогу.
Дослідивши надані докази, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4593,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог (10000,00 грн. х 45,93%), як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 288-289 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388, адреса: Україна, 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4) заборгованість за Кредитним договором № 10230 від 13.04.2024 року станом на 28.04.2025 року у розмірі 37200,00 грн., яка складається з: 8000,00 грн заборгованості за кредитом та 29200,00 грн заборгованості за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 1112,61 грн сплаченого судового збору та 4593,00 грн витрат на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: