Справа № 345/2667/25
Провадження № 2/344/3983/25
(ЗАОЧНЕ)
14 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач звернувся Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача, в якій просив: стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 05.07.2021 розмірі 1 446 доларів США, суму нарахованих 3% річних в сумі 20 доларів США 56 центів та судовий збір.
03.06.2025 ухвалою судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області позовну заяву передано до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за підсудністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.06.2025 справа передана головуючій Кіндратишин Л.Р. (а.с. 18).
Позов обґрунтовано тим, що 05.07.2021 між сторонами було укладено договір позики, оформлений розпискою, згідно з якою відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 1 446 доларів США та зобов'язався повернути до 05.09.2021. Відповідач погодився на умови позики, про, що свідчить його підпис на розписці, однак на час звернення з позовом кошти не були повернуті. Крім того відповідно до розрахунку розмір 3% річних становить 20 доларів США 56 центів, із розрахунку за період з 05.09.2021 по 24.02.2022 за 173 дні прострочення із суми боргу у розмірі 1 446 доларів США (а.с. 1-3).
Ухвалою судді від 25.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 19-20).
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечив щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.
За таких обставин, з урахуванням положень статей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що 05.07.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 позику в сумі 1 446 доларів США. ОСОБА_2 зобов'язався повернути ОСОБА_1 1 446 доларів США до 05.09.2021. Факт передачі зазначеної суми відповідачу засвідчується оригіналом розписки (а.с. 4).
Згідно з ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому виконавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
При укладенні договору позики між сторонами в письмовій формі були погоджені всі істотні умови таких договору, а саме: розмір позики та строк її повернення. Таким чином вказаний договір позики вважається укладеним та підлягає до виконання. Відповідно до договору позики та розписки позивач виконав зобов'язання перед відповідачем та надав кошти в борг, в той час як зобов'язання позичальника виконані не були.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 справа № 464/3790/16-ц зазначає, що заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає грошова сума у доларах США.
Враховуючи положення законодавства, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1 446 доларів США за договором позики підлягають до задоволення, та з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу у розмірі 1 446 доларів США, за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу та 3% річних за прострочене зобов'язання за період з 05.09.2021 по 24.02.2022 в сумі 20 доларів США 56 центів.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої в даному випадку сплачений судовий збір слід стягнути з відповідача в користь позивача.
На підставі та керуючись ст.ст.76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1 446 доларів США за договором позики від 05.07.2021 в розмірі 1 446 ( одна тисяча чотириста сорок шість) доларів США та 3% річних за прострочене зобов'язання за період з 05.09.2021 по 24.02.2022 в сумі 20 ( двадцять) доларів США 56 центів.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне рішення - 14.08.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.