Справа № 191/3288/25
Провадження № 1-кп/191/299/25
іменем України
12 серпня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої- ОСОБА_4
обвинуваченого- ОСОБА_5
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
Прокурор Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при застосуванні обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, оскільки, будучи на свободі, останній має можливість переховуватися від суду у зв'язку з тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
Крім того, до суду надійшло клопотання від начальника ДУ «ДУВП (№4) про залучення обвинуваченого ОСОБА_5 до роботи, пов'язаної з підвищенням обороноздатності України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти залучення його до роботи.
Суд, заслухавши думку учасників щодо доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, а також думку обвинуваченого щодо клопотання про залучення його до роботи, дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.04.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, який в подальшому був продовжений.
Згідно з ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст.177 КПК України підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини в основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і процедури, встановленої законом.
При вирішенні заявленого клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує встановлені судом підстави обрання останньому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя людини, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, крім того, у даному кримінальному провадженні судовий розгляд триває, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі. Вказане у своїй сукупності свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків чи потерпілих у кримінальному провадженні.
З урахуванням вищезазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого обвинуваченому діяння, строку покарання, яке може бути призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст.178 КПК України, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою .
Що стосується питання про залучення обвинуваченого ОСОБА_5 до виконання робіт в межах території ДУ «ДУВП (№4)» , суд зазначає наступне.
Згідно з п.1.2,3 ІХ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України ув'язнені за їх згодою та з дозволу слідчого або суду, що здійснюють кримінальне провадження, можуть залучатися до праці в межах території СІЗО, що охороняється, у майстернях та робочих камерах із забезпеченням вимог ізоляції та роздільного тримання ув'язнених, правил техніки безпеки під час виконання робіт, норм санітарії та гігієни. З цією метою у майстернях та робочих камерах вивішуються протипожежні правила, правила техніки безпеки та витяги із Закону України «Про охорону праці», а до робіт допускаються лише ув'язнені, які пройшли медичне обстеження. Ув'язнені, що виявили бажання працювати, подають заяву начальнику СІЗО, який зобов'язаний у триденний строк розглянути її та прийняти відповідне рішення. Залучення ув'язнених до праці та організація виробничої діяльності майстерні здійснюються відповідно до Положення про майстерню установи виконання покарань, слідчого ізолятора, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 березня 2012 року № 442/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2012 року за № 437/20750 (із змінами).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про попереднє ув'язнення» взяті під варту особи можуть залучатися до роботи лише в межах території місця попереднього ув'язнення за їх згодою і з дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами), що діють у народному господарстві. Із заробітку ув'язнених за виконавчими документами провадяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України. Прибутки, одержані внаслідок використання праці ув'язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місця попереднього ув'язнення та поліпшення умов тримання під вартою. Взяті під варту особи можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув'язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і не більш як на дві години протягом дня.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 , який утримується в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4), спочатку надав заяву про залучення його до праці, але згодом у судовому засіданні відмовився від роботи, суд вважає, що клопотання начальника ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4) про надання дозволу на залучення ОСОБА_5 до праці в межах території установи задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197,199 КПК України, ст.16 Закону України «Про попереднє ув'язнення», суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів - до 11 жовтня 2025 року.
В задоволенні клопотання начальника ДУ «ДУВП (№4) про надання дозволу на залучення до робіт обвинуваченого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1