Справа № 127/24579/25
Провадження № 3/127/5230/25
08 серпня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №671506 близько 21 год. 14 хв. 25.07.2025 ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання своєї малолітньої доньки, яка здійснила ухід, а мати розпивала спиртні напої.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала. Повідомила, що разом із донькою відпочивали на пляжі коло річки. Донька гралася з іншою дівчинкою, з якою познайомилась. Через деякий час ОСОБА_1 виявила, що дівчаток не було поряд. Разом із дідусем іншої дівчинки вони почали шукати дівчат, подзвонили у поліцію. Дітей знайшли до приїзду поліції. Діти були неушкоджені і просто гралися. Заперечувала щодо вживання спиртних напоїв. Просила закрити провадження за відсутності у її діях складу адмінправопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Статтею 150 СК України встановлено вичерпний перелік обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, відповідно до положень ст. 150 СК України (частини 1 7): 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Ухилення від виконання саме цих, передбачених ст. 150 СК України обов'язків, і не саме по собі, а саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей утворює склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Тому, для утворення діями/бездіяльністю батьків або осіб, які їх замінюють об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, необхідна сукупність трьох юридичних фактів:
1) факт ухилення;
2) безпосередній предмет ухилення: обов'язки, передбачені статтею 150 СК України;
3) предмет ухилення невід'ємно пов'язаний із забезпеченням необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
За відсутності хоч одного з трьох вищеназваних юридичних фактів об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП відсутня.
Одночасно, про ухилення від виконання батьківських обов'язків не свідчить лише поведінка малолітнього (неповнолітнього), в діях батьків має міститись склад невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, зокрема статтею 150 СК України, і саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Поведінка малолітнього (неповнолітнього) як може бути наслідком ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, так може і не бути. Оскільки визначальним в означеній категорії справ є встановлення конкретних, передбачених ст. 150 СК України батьківських обов'язків, від виконання яких в сфері забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, ухилилась особа (батько, мати, особа, що їх замінює). Про що в протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не вказано взагалі.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №671506 вказано, що близько 21 год. 14 хв. 25.07.2025 ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання своєї малолітньої доньки, яка здійснила ухід, а мати розпивала спиртні напої. Проте, від яких саме обов'язків щодо виховання своєї малолітньої доньки ухилялась ОСОБА_1 не зазначено.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що в діях ОСОБА_1 міститься склад ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її малолітньої доньки.
За таких обставин, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, диспозиція частини 1 статті 184 КУпАП в протоколі не розкрита, відсутня, та матеріалами справи не підтверджується.
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява №39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст. 7, 9, 184, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В. Горбатюк