справа № 619/4631/25
провадження № 1-кс/619/751/25
іменем України
13 серпня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025226270000136 від 8 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України,-
встановив:
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025226270000136 від 8 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 07.08.2025 надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те що в кінці липня 2025 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа мобільним телефоном Моторола g-54, чим завдала їй матеріального збитку.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 07.08.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 здійснено виїзд з метою огляду місця події, а саме відкритої ділянки місцевості за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 149, платформа 15., огляд проводився біля магазину техніки Сімка. В ході огляду, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав мобільний телефон марки Моторола, IMEI350471414284751, який вилучено та поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ ICR0011754 з пояснювальними написами та підписами учасників слідчої дії.
Прокурор подав до суду заяви про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226270000136 від 8 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.
07.08.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 оглянуто відкриту ділянку місцевості за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 149, платформа, 15, біля магазину техніки Сімка, в ході огляду, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав мобільний телефон марки Моторола, IMEI350471414284751, який вилучено та поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ ICR0011754 з пояснювальними написами та підписами учасників слідчої дії.
08.08.2025 дізнавачем СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 винесено постанову, згідно з якою вказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12025226270000136 від 08.08.2025.
Відповідно до конверту вищезазначене клопотання направлено до суду 08.08.2025 за допомогою «Укрпошти».
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи викладене, доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності.
Отже, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025226270000136 від 8 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно із забороною відчуження, користування та розпорядження в межах кримінального провадження № 12025226270000136 від 08.08.2025, за ч. 1 ст. 190 КК України, на наступне майно: мобільний телефон марки Моторола, IMEI350471414284751, який поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ ICR0011754 з пояснювальними написами та підписами учасників слідчої дії.
Вирішення питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна та осіб, відповідальних за його зберігання, покласти на орган досудового розслідування.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1