Справа № 606/1079/25
14 серпня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження №12025211080000097, внесеного 08.04.2025до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя жит. АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні дітей не має, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 299 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля зазначене кримінальне провадження,
05.04.2025 приблизно о 21 год 40 хв. точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 , який із території домогосподарства ОСОБА_5 , вивів собаку та ідучи разом із нею по лісопосадці в с. Мшанець Тернопільського району Тернопільської області, виник злочинний умисел, спрямований на жорстоке поводження з твариною.
Реалізуючи свій злочинний умисел 05.04.2025 приблизно о 21 год 40 хв. ОСОБА_3 , неподалік автотраси Е85 в лісопосадці с. Мшанець Тернопільського району Тернопільської області, завалившись масою свого тіла на собаку, взяв до рук предмет схожий на дерев'яну палицю усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер і значення своїх дій, спрямованих на жорстоке поводження з твариною, що відноситься до хребетних, зневажаючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті норми поведінки з тваринами, у порушення ст. ст. 4, 18, 22 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускається нанесення побоїв, травм, отруєння тварин та забороняються інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження,з метою заподіяння тілесних ушкоджень тварині, а саме собаці, що відноситься до хребетних, яка в цей час була разом із ОСОБА_3 у лісопосадці в с. Мшанець Тернопільського району Тернопільської області, діючи умисно та цілеспрямовано, активним способом вчинив знущання над твариною, а саме наніс дерев'яним предметом декілька ударів по тулубу собаки, чим спричинив їй тілесні ушкодження, внаслідок чого тварина відчувала фізичний біль, проявляла страждання та мучення від спричинених травм перед смертю.
В результаті своїх умисних дій ОСОБА_3 спричинив собаці тілесні ушкодження, а саме: проникаючі ушкодження у грудну клітку, проникаючі ушкодження у черевну порожнину, відкриті ушкодження внутрішніх органів, масивна крововтрата та ушкодження великих кровоносних судин, відноситься до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня, які є небезпечним для життя тварини. Ушкодження портальної вени печінки, яке спричинило кровотечу з гострою крововтратою є смертельним ушкодженням.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 299 КК України - жорстоке поводження з твариною, що відноситься до хребетних, що вчинене умисно та призвело до загибелі тварини, вчинене активним способом.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин, зазначених у обвинувальному акті. Пояснив, що 05.04.2025 він пішов до будинку його троюрідної сестри щоб забрати собаку, бо сестра поїхала закордон, а сусіди почали скаржитись у поліцію, що собака голодна. Собака трошки йшов спокійно, а потім почав пручатись і ОСОБА_3 взяв палицю, яка потрапила йому під руки і штрикнув собаку. Потім, коли собака вже не подавала ознак життя, обвинувачений на повідку затягнув її в посадку і там під кущем залишив.
Обвинувачений не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих під час досудового розслідування, при цьому показав, що щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив суворо не карати його.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями, що виразились в жорстокому поводжені з твариною, що відноситься до хребетних, що вчинене умисно та призвело до загибелі тварини, вчинене активним способом, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст.299 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який згідно статті 12 КК України є тяжким злочином.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України відсутні.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховується, особа винного, його молодий вік, а також те, що такий раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, вкрай негативне відношення обвинуваченого до вчиненого.
Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, з врахуванням позиції прокурора, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.
Разом з тим, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов'язків, згідно ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
При цьому, судом не може бути застосовано покарання у виді конфіскації тварини, оскільки обвинувачений жорстоко поводився з собакою, яка належить не йому, та яка загинула. Із відомостей Кобиловолоцького старостинського округу від 25.06.2025 слідує, що ОСОБА_3 домашніх тварин не утримує та не має зареєстрованих.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення: судової ветеринарної експертизи № 6287 від 11.06.2025 у сумі 16 963, 20 грн., судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/120-25/4826ВЗ від 29.04.2025 у сумі 7131,20 грн., всього на загальну суму 24 094,40 грн, які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_3 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_3 слід залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.299 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації тварини.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, залишити попередній, особисте зобов'язання.
Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 24 094 (двадцять чотири тисячі дев'яносто чотири) грн 40 коп. стягнути з ОСОБА_3 в користь держави.
Речові докази у справі, а саме: оптичний диск з відеозаписом із камери відеоспостереження ОСОБА_6 , який поміщено у паперовий конверт - залишити у матеріалах кримінального провадження №12025211080000097.
На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1