справа № 757/51050/21-ц
головуючий у суді І інстанції Остапчук Т.В.
провадження № 22-ц/824/5504/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
30 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Скрипчука Микити Євгеновича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання боргової розписки недійсною, -
У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання боргової розписки недійсною.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року призначена почеркознавча експертиза за клопотанням відповідача ОСОБА_1 .
У результаті проведення експертизи до матеріалів справи надійшов Висновок експерта № СЕ19/111-23/38147-ПЧ від 18 серпня 2023 року, де зазначено, що встановити чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у досліджуваних борговій розписці від 01 травня 2020 року та договору поруки від 01 квітня 2021 року та особою зразки якої надані у досліджуваних документах, не виявилось можливим у зв'язку з наявністю як збігів так і розбіжностей.
Позивач ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи у справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Скрипчук М.Є. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що помилковим є висновок суду про те, що в офіційних документах у період 2021 - 2023 роки, ОСОБА_1 власноручно писав та ставив свій підпис своїм звичайним підписом та почерком, а не навмисно зміненим. Ці документи знаходяться у АТ КБ «ПриватБанк» та матеріалах адміністративних справ № 761/44838/21, № 761/10769/21, № 761/16546/23 у Шевченківському районному суді міста Києва.
Скаржник не погоджується з цим висновком суду першої інстанції, вважає його хибним, оскільки він не підтверджений ані самим ОСОБА_1 , ані будь-якими іншими доказами, які дають змогу стверджувати про беззаперечну належність зразків підпису у документах саме ОСОБА_1 .
Зазначає, що категорії «звичайний» чи «навмисно змінений» підписи є суб'єктивними твердженнями, зокрема позивача, визначення цих термінів та належність їх до підписів ОСОБА_1 є безпідставним.
Звертає увагу апеляційного суду, що висновок суду першої інстанції про те, що надані ОСОБА_1 документи для експертного дослідження, які підписані ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Фендом Сіті», не можуть братись до уваги, оскільки ці документи, як зразки підпису відповідача не є об'єктивними, оскільки на них стоїть змінений підпис ОСОБА_1 або їх підписала інша особа.
Вказує, що вказані документи сформовані саме юридичною особою - ТОВ «Фендом Сіті», а не особисто ОСОБА_1 . Підпис, який міститься на вказаних документах, нанесений ОСОБА_1 , як посадовою особою. Тобто, твердження суду щодо «особистого формування» документів не відповідає дійсності. Формулювання суду про «змінений підпис ОСОБА_1 » є так само безпідставним, оскільки жодних фактичних даних чи доказів, які б підтверджували це, в матеріалах справи немає.
Зазначає, що твердження суду не ґрунтується на жодних доказах, не має підтверджень. Єдиним аргументом, яким керувався суд при цьому твердженні, є позиція позивача за первісним позовом.
Судом першої інстанції не зазначено, які саме суперечності у висновку експертизи та які порушення при його складенні викликали сумніви суду в його правильності та стали підставою для призначення повторної почеркознавчої експертизи.
На думку скаржника, призначення у справі додаткової експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Скрипчук М.Є. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
Відповідно частин 1, 2, 4, 5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до частини 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року призначена почеркознавча експертиза за клопотанням відповідача ОСОБА_1 .
На вирішення якої поставлено наступні запитання:
Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 01 травня 2020 року про взяття в борг 68800 доларів США тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
Чи виконано два підписи від імені ОСОБА_1 (боржника) у договорі поруки від 01 квітня 2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
У результаті проведення експертизи до матеріалів справи надійшов Висновок експерта № СЕ19/111-23/38147-ПЧ від 18 серпня 2023 року, де зазначено, що встановити чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у досліджуваних борговій розписці від 01 травня 2020 року та договору поруки від 01 квітня 2021 року та особою зразки якої надані у досліджуваних документах, не виявилось можливим у зв'язку з наявністю як збігів так і розбіжностей.
Позивач ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи, у якій просив:
дослідити зразки підпису та почерку відповідача в додаткових документах, витребуваних судом з АТ КБ «ПриватБанк» та Шевченківського районного суду міста Києва,
перед експертами поставити наступні питання:
Чи виконано рукописний текст у розписці від 01 травня 2020 року про взяття в борг 68 800 доларів США, ОСОБА_1 , чи іншою особою?
Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 01 травня 2020 року про взяття в борг 68 800 доларів США, ОСОБА_1 , чи іншою особою?
Чи виконано два підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки від 01 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , чи іншою особою?
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року призначена почеркознавча експертиза за клопотанням відповідача у справі.
У результаті проведення експертизи до матеріалів справи надійшов Висновок експерта № СЕ19/111-23/38147-ПЧ від 18 серпня 2023 року, де зазначено, що встановити чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у досліджуваних борговій розписці від 01 травня 2020 року та договору поруки від 01 квітня 2021 року та особою зразки якої надані у досліджуваних документах, не виявилось можливим у зв'язку з наявністю як збігів так і розбіжностей.
Під час експертного дослідження експертом використані як вільні зразки підпису ОСОБА_1 наступні документи в кількості 13 шт.: платіжна квитанція від 10.05.2022 (т. 1 а.с 221); платіжна квитанція від 21 грудня 2021 року (т.1 а.с 222); платіжна квитанція від 28 грудня 2021 року (т.1 а.с 223); акт про списання товарів від 25 квітня 2022 року (т. 1 а.с.224); наказ №7/9-К від 30 вересня 2021 року (т.2 а.с.24); наказ №7/6-К від 14 червня 2021 року (т.2 а.с.25); наказ № 7/8-К від 30 вересня 2021 року (т.2 а.с.26); наказ № 7/5-К від 14 вересня 2021 року (т.2 а.с.27); наказ №7/7-К від 30 вересня 2021 року (т.2 а.с.28); наказ №7/4-К від 14 вересня 2021 року (т.2 а.с.29); наказ №7/3-К від 31 серпня 2021 року (т.2 а.с.30); наказ №7/2-К від 31 серпня 2021 року (т.2 а.с.31); Наказ №7/1-К від 31 серпня 2021 року (т.2 а.с. 32).
Оригінали зазначених документів надані у судовому засіданні від 23 квітня 2023 року адвокатом ОСОБА_1, ці накази підписані ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Фендом Сіті». Відповідач ОСОБА_1 - зацікавлена особа у справі, і він особисто сформував ці документи та надав їх до суду, як вільні зразки підпису. Тому підпис від іменні ОСОБА_1 на зазначених документах не є вільними зразками його підпису. Ці документи, як зразки підпису відповідача є необ'єктивними, оскільки на них стоїть змінений підпис ОСОБА_1 або їх підписала зовсім інша особа. Саме ці документи, як вільні зразки підпису відповідача були використані експертом при виготовленні Висновку експерта №СЕ19/111-23/38147-ПЧ від 18 серпня 2023 року.
Дослідження експертами цих документів, як вільних зразків підпису ОСОБА_1 , призвело до неможливості встановити чи підписував ОСОБА_1 досліджувані документи - розписку та договір поруки.
Разом з цим, відповідач ОСОБА_1 в офіційних документах, які суд витребував вже після проведення почеркознавчої експертизи, в період 2019-2023 роки, власноручно писав та ставив свій підпис своїм звичним підписом та почерком, а не навмисно зміненим.
Також, як зразки підпису ОСОБА_1 , експертами досліджені умовно вільні зразки підпису, тобто підписи які містяться в процесуальних документах наданих відповідачем ОСОБА_1 у цій цивільній справі, після відкриття провадження по справі. У цих документах ОСОБА_1 також навмисно змінив підпис.
Як вбачається з офіційних документів які витребуванні судом вже після проведення експертизи, у той самий період часу, ОСОБА_1 на документах в АТ КБ «Приват банк» та в Шевченківському районному суді міста Києва ставив інакші підписи. А саме: він підписує відзив на позовну заяву від 22 листопада 2021 року (т. 1, а.с. 33), зустрічну позовну заяву від 22 листопада 2021 року (т.1, а.с. 41) та завіряє і робить написи на копіях документів 20 листопада 2021 року (т. 1, а.с. 34, 35, 36, 41, 42, 42, 44, 45). Ці документи він підписав зміненим підписом та зробив написи зміненим почерком. А документи датовані лише через два дні: Протокол № 892 про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2021 року (а.с. 4, 4-зворот) та пояснення ФОП ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року (а.с. 5, 5-зворот), які містяться у матеріалах справи № 761/44838/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , він підписував та писав своїм звичайним підписом та почерком.
З усіх досліджуваних зразків підпису ОСОБА_1 на 24 документах, які досліджувались експертом, є лише один дійсно вільний зразок підпису ОСОБА_1 який міститься в оригіналі довіреності (т. 1, а.с. 188). Всі інші зразки підпису це умовно вільні зразки підпису.
Висновок експерта фактично не відповів на поставленні питання суду, оскільки висновок, не підтвердив і не спростував належність підпису ОСОБА_1 у досліджуваних розписці та договору поруки.
Після проведення експертизи, судом витребувані документи з Шевченківського районного суду міста Києва, а саме: матеріали адміністративних справ та з АТ КБ «Приват банк», у яких міститься підпис та почерк відповідача ОСОБА_1 і в цих документах є дійсно вільні зразки його почерку та підпису.
Відповідач ОСОБА_1 у письмових запереченнях проти основного позову заперечує не тільки факт підписання боргової розписки від 01 травня 2020 року, а й сам факт написання цієї розписки ним власноручно. Тому перед експертами необхідно поставити ще одне додаткове питання: чи виконано рукописний текст у розписці від 01 травня 2020 року про взяття у борг 68 800 доларів США, ОСОБА_1 , чи іншою особою. Таке питання перед експертизою проведеною за клопотанням відповідача не ставилось.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи у справі.
Призначено у справі додаткову судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок, 6).
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
Чи виконано рукописний текст у розписці від 01 травня 2020 року про взяття в борг 68 800 доларів США, ОСОБА_1 , чи іншою особою?
Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 01 травня 2020 року про взяття в борг 68 800 доларів США, ОСОБА_1 , чи іншою особою?
Чи виконано два підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки від 01 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , чи іншою особою?
Відповідно до частини 1 статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
Однак, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано підстав для призначення додаткової експертизи, якими є: неповнота висновку експерта (досліджено не всі об'єкти, надано відповідь не на всі питання) та нечіткий або неконкретний характер.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що в оскаржуваній ухвалі не вказано, які саме суперечності у висновку експертизи та які порушення при його складенні викликали сумніви суду в його правильності та стали підставою для призначення додаткової почеркознавчої експертизи - знайшли своє підтвердження.
Згідно з пунктом 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Призначаючи додаткову судово-почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції посилався на необхідність усунення протиріч у висновках експертів, однак зі змісту оскаржуваної ухвали та матеріалів справи вбачається, що перед експертами поставлено питання щодо дослідження нового об'єкту, а саме: рукописного тексту у розписці від 01 травня 2020 року про взяття борг 68 800 доларів США.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не додаткова експертиза.
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про призначення додаткової експертизи є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Скрипчука Микити Євгеновича задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 14 серпня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська