Справа № 546/492/25 Номер провадження 33/814/713/25Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
14 серпня 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Чемерис А.К., за участі адвоката Горбенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 13 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 13 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 08 травня 2025 року о 10 год. 34 хв. по вул. Свободи, 43 в м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду в установленому законодавство порядку відмовився, чим порушив порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Не погоджуючись з постановою суду її в апеляційному порядку оскаржує ОСОБА_1 в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень. Вказує, що матеріалами справи не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також неповнотою відеозапису подій.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, ознаками наркотичного сп'яніння, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно висновків суду першої інстанції, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 323674, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КП «ПО Центр терапії залежностей ПОР», в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду; актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що від огляду ОСОБА_1 відмовився; копією постанови серії ЕНА № 4679933, згідно з якою 08 травня 2025 року о 10 год. 34 хв. по вул. Свободи, 43 в м. Решетилівка ОСОБА_1 на транспортному засобі ВАЗ 2109, н.з. НОМЕР_1 , не користувався засобами пасивної безпеки та не користувався попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху (а.с. 6); DVD-диском.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, встановлений законом порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння зобов'язує поліцейського зафіксувати відмову водія від проходження огляду шляхом використанням спеціальних технічних засобів, або ж якщо технічним засобом фіксація неможлива - шляхом залучення двох свідків, які мають засвідчити факт відмови особи від проходження огляду.
Досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зокрема, відеозапису із нагрудної камери поліцейського, встановлено, що в ньому не зафіксовані будь-які дії поліцейського щодо виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння та їх оголошення, пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на місці чи у медичному закладі та відмови водія від проходження огляду.
Долучений до матеріалів справи DVD-диск містить 5 файлів із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, під час якого поліцейських перебуває у салоні службового автомобіля, спілкування з водієм не здійснює, та з якого неможливо встановити будь-які обставини щодо наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так само матеріалами справи не підтверджено залучення до складення протоколу і підтвердження відмови водія від проходження огляду свідків.
Таким чином, той факт, що водій власноруч поставив підписи у процесуальних документах складених співробітником поліції, не доводить факту його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, який може встановлюватись виключно на підставі визначених законом доказів.
Отже, дослідження матеріалів справи дає підстави для висновку, що водію не було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння та не зафіксовано визначеним законом способом його відмови від виконання відповідних вимог уповноваженої особи, тим самим порушено процедуру проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях водія ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 13 червня 2025 рокускасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця