Справа № 166/1268/25 Провадження №11-сс/802/417/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року про відмову в накладенні арешту на майно (ЄРДР № 12025030570000291),
Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року відмовлено в клопотанні про арешт майна слідчого СВ ВП №2 (сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, погоджене з прокурором Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури, у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030570000291 від 23.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Посилається на те, що слідчий суддя безпідставно не врахував подану під час розгляду клопотання довідку Старовижівської селищної ради від 31.07.2025 №118, згідно якої установлено точне місцезнаходження домогосподарства, де проводилося вилучення майна, а також подане прокурором клопотання про зміну прохальної частини клопотання про арешт майна від 23.07.2025. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді та накласти арешт на майно, власника майна, який заперечив апеляційну скаргу і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.
Відповідно до ст.23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, а відповідно до ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно положень ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи з вищевказаних законодавчих принципів, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, в якому слідчий суддя з наведенням достатніх мотивів та посиланням на норми закону обґрунтував своє рішення щодо відмови в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Як вбачається з клопотання, СВ ВП №2 (сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12025030570000291, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Так, під час огляду місця події від 22.07.2025 на підставі добровільної згоди власниці домоволодіння ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: 75 колод породи «Сосна» наступними розмірами, а саме колода №1 діаметр 38 см, довжина 131 см, колода №2 діаметр 35 см, довжина 131 см, саме колода №3 діаметр 27 см, довжина 132 см, колода №4 діаметр 28 см, довжина 131 см, колода №5 діаметр 30 см, довжина 131 см, колода №6 діаметр 27 см, довжина 130 см, колода №7 діаметр 27 см, довжина 132 см, колода №8 діаметр 22 см, довжина 131 см, колода №9 діаметр 22 см, довжина 131 см, колода №10 діаметр 39 см, довжина 132 см, колода №11 діаметр 31 см, довжина 133 см, колода №12 діаметр 16 см, довжина 132 см, колода №13 діаметр 22 см, довжина 131 см, колода №14 діаметр 27 см, довжина 129 см, колода №15 діаметр 36 см, довжина 133 см, колода №16 діаметр 18 см, довжина 131 см, колода №17 діаметр 25 см, довжина 132 см, колода №18 діаметр 34 см, довжина 131 см, колода №19 діаметр 29 см, довжина 132 см, колода №20 діаметр 45 см, довжина 135 см, колода №21 діаметр 25 см, довжина 133 см, колода №22 діаметр 30 см, довжина 132 см, колода №23 діаметр 18 см, довжина 131 см, колода №24 діаметр 31 см, довжина 131 см, колода №25 діаметр 32 см, довжина 131 см, колода №26 діаметр 26 см, довжина 132 см, колода №27 діаметр 19 см, довжина 134 см, колода №28 діаметр 21 см, довжина 132 см, колода №29 діаметр 18 см, довжина 132 см, колода №30 діаметр 21 см, довжина 131 см, колода №31 діаметр 31 см, довжина 126 см, колода №32 діаметр 32 см, довжина 128 см, колода №33 діаметр 27 см, довжина 133 см, колода №34 діаметр 33 см, довжина 132 см, колода №35 діаметр 32 см, довжина 129 см, колода №36 діаметр 26,5 см, довжина 129 см, колода №37 діаметр 42 см, довжина 132 см, колода №38 діаметр 26,5 см, довжина 129 см, колода №39 діаметр 28 см, довжина 131 см, колода №40 діаметр 32 см, довжина 129 см, колода №41 діаметр 26 см, довжина 131 см, колода №42 діаметр 23 см, довжина 132 см, колода №43 діаметр 21 см, довжина 127 см, колода №44 діаметр 29,5 см, довжина 126 см, колода №45 діаметр 28 см, довжина 131 см, колода №46 діаметр 24 см, довжина 129 см, колода №47 діаметр 24 см, довжина 132 см, колода №48 діаметр 18 см, довжина 129 см, колода №49 діаметр 23 см, довжина 131 см, колода №50 діаметр 31 см, довжина 131 см, колода №51 діаметр 21 см, довжина 126 см, колода №52 діаметр 20 см, довжина 131 см, колода №53 діаметр 25 см, довжина 125 см, колода №54 діаметр 35 см, довжина 135 см, колода №55 діаметр 19 см, довжина 138 см, колода №56 діаметр 14 см, довжина 139 см, колода №57 діаметр 22 см, довжина 134,5 см, колода №58 діаметр 23 см, довжина 137 см, колода №59 діаметр 43 см, довжина 134 см, колода №60 діаметр 27 см, довжина 136 см, колода №61 діаметр 27 см, довжина 135 см, колода №62 діаметр 42 см, довжина 137 см, колода №63 діаметр 24,5 см, довжина 130 см, колода №64 діаметр 28,5 см, довжина 140 см, колода №65 діаметр 21 см, довжина 135 см, колода №66 діаметр 23 см, довжина 137 см, колода №67 діаметр 30 см, довжина 136 см, колода №68 діаметр 25 см, довжина 132 см, колода №69 діаметр 30 см, довжина 132 см., колода №70 діаметр 31 см, довжина 133 см, колода №71 діаметр 26,5 см, довжина 136 см, колода №72 діаметр 18 см, довжина 131 см, колода №73 діаметр 31 см, довжина 129 см, колода №74 діаметр 34 см, довжина 131 см, колода №75 діаметр 30 см, довжина 139 см, а також три зрізи комлевих частин колод №10, №20 , №59, в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12025030570000291 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
У межах зазначеного кримінального провадження слідчий СВ ВП №2 (с. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області із клопотанням про накладення арешту на вилучене під час огляду місця події майно.
Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У відповідності до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.
Згідно приписів ст.ст.94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Вимоги апеляційної скарги прокурора про прийняття рішення про накладенні арешту на майно, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки слідчим проведено фактично огляд домогосподарства ОСОБА_8 до внесення відомостей до ЄРДР за № 12025030570000291 від 23.07.2025, яке проводиться за правилами обшуку, слідча дія огляду домогосподарства ОСОБА_8 проведена не відповідно до вимог КПК України, а отже не може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на вилучене під час огляду місця події майно.
Слідчим та прокурором як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і під час апеляційного розгляду не було доведено наявність підстав та необхідність арешту майна, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, з яким погоджується і апеляційний суд.
Під час апеляційного розгляду було встановлено, що ухвала слідчого судді про обшук домогосподарства ОСОБА_8 не виносилась та відповідно відсутня в матеріалах провадження.
У зв'язку з чим, з метою недопущення необґрунтованого порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів власника майна, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на вилучене майно.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
За таких обставин висновки слідчого судді відповідаю фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
Підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року про відмову в накладенні арешту на майно - без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: