Справа № 761/33681/25
Провадження № 1-кс/761/21924/2025
13 серпня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, пенсіонера за ІІІ групи інвалідності, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12025110000000645 від 25 липня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12025110000000645 від 25 липня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону розслідується кримінальне провадження №12025110000000645 від 25 липня 2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 25 липня 2025 року о 08 годині 00 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «NETA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною поблизу буд. №42 по вул. Свято-Покровська, в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, в напрямку с. Лютіж, в порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», пункту 16.13 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч», маючи об'єктивну можливість спостерігати за транспортними засобами, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, перед зміною напрямку руху ліворуч, а саме перед виконанням маневру повороту, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу марки «Honda Transalp 650» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в правій смузі для руху в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення правою передньою боковою частиною керованого ним автомобіля із передньою частиною мотоцикла.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці дорожньо-транспортної події.
Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7 .
25.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду слідчий просить суд застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник не заперечували щодо задоволення клопотання, але зазначили, що підозрюваний сумлінно виконує свої обов'язки та з'являється до слідчого за першим викликом.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, думку захисника, приходить до висновку про задоволення клопотання, з огляду на наступне.
При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону розслідується кримінальне провадження №12025110000000645 від 25 липня 2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 25 липня 2025 року о 08 годині 00 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «NETA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною поблизу буд. №42 по вул. Свято-Покровська, в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, в напрямку с. Лютіж, в порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», пункту 16.13 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч», маючи об'єктивну можливість спостерігати за транспортними засобами, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, перед зміною напрямку руху ліворуч, а саме перед виконанням маневру повороту, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу марки «Honda Transalp 650» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в правій смузі для руху в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення правою передньою боковою частиною керованого ним автомобіля із передньою частиною мотоцикла.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці дорожньо-транспортної події.
Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7 .
25.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
За положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідчий суддя має пересвідчитися та надати оцінку наявним ризикам, на які вказує слідчий та прокурор.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про що свідчать дані, які містяться у матеріалах клопотання, копії яких долучені до клопотання і яких достатньо для того, щоб зробити висновок про обґрунтованість підозри, повідомленої останньому, а тому слідчий суддя не знаходить у висновках слідчого та прокурора про обґрунтованість підозри чогось очевидно необґрунтованого або ж надуманого.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто, підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже, враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), вважає, у даному конкретному випадку обґрунтованими, оскільки, вони належним чином умотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак, у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, родом її занять та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Враховуючи те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, в даному випадку наявний ризик того, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування.
Також, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме зобов'язати: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
При цьому, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного вказаних обов'язків, регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, є за своєю суттю пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 року).
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12025110000000645 від 25 липня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Обов'язки на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються на строк до 25.09.2025 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
Підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покладається на прокурора.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 14.08.2025 року о 15.00.
Слідчий суддя ОСОБА_1
13 серпня 2025 року