Справа № 761/33416/25
Провадження № 1-кс/761/21746/2025
08 серпня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, Луганської області, громадянки України, має статус ВПО, на утримані одна малолітня дитина, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22025000000000054 від 21.01.2025
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22025000000000054 від 21.01.2025.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000054 від 21.01.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч. 2 ст. 111 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, 07.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, підозра ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними під час здійснення досудового розслідування доказами, зокрема:
- розсекреченими матеріалами результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
- інформаціями, отриманими від оперативних підрозділів Служби безпеки України за результатами виконання доручень слідчого;
- протоколами оглядів;
- іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.
Слідчий у клопотанні наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрювана може:
?переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
?знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
?незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні;
?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
?вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, яка є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необґрунтованою, матеріали кримінального провадження не підтверджують протиправність інкримінованих ОСОБА_4 діянь, просив врахувати дані про особу ОСОБА_4 , міцність її соціальних зв'язків, сімейний стан, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, у разі задоволення клопотання просив визначити помірний розмір застави, а також долучив додаткові документи.
Крім того, вказав, що під час проведення обшуку до ОСОБА_4 було застосовано фізичну силу, нанесено удар в пах та в подальшому відбулося затримання останньої, на підозрювану вчинявся тиск, просив в порядку ст. 206 КПК України зафіксувати вказані обставини для подальшого скерування до ДБР з метою перевірки.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, документи, що долучено в судовому засіданні, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000054.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Сторона обвинувачення зазначає, що 07.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, а саме державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави - Російської Федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено та здійснено з дотриманням вимог, визначених статтями 277, 278 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 було належно повідомлено про підозру, а тому вона має статус підозрюваної у цьому провадженні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України. Оскільки санкція статті 111 ч. 2 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, відповідно, до неї може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку, про що вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ. Тому, необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних під час досудового розслідування матеріалів, детальний перелік яких наведено у клопотанні, та які дослідженні безпосередньо в судовому засіданні під час його розгляду.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_4 була причетна до дій, пов'язаних із вчиненням державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави - Російської Федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Щодо заявлених обвинуваченням ризиків слід вказати наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового дозслідування і суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
На переконання слідчої судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику, що узгоджується із практикою ЄСПЛ.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винною у злочині, у вчиненні якого вона підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 хоча раніше і не судима, в той же час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Також, з урахуванням цього, суд може оцінювати надані доводи щодо можливого знищення чи переховування речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим, такий ризик також доведено, оскільки досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, а про підозру особі повідомлено лише 07.08.2025 року.
З огляду на спосіб, обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, наявним, на думку суду, є також ризик щодо можливого продовження злочинної діяльності.
Слідча суддя враховує, що існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою. При цьому слідча суддя враховує те, що здійснюються заходи до встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, досудове слідство триває.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
Разом з тим, прокурором на даній стадії досудового розслідування не доведено наявність існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки клопотання та долученні до нього матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо наявності свідків в даному кримінальному провадженні.
Щодо альтернативних запобіжних заходів слід вказати, що більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчої судді, із урахуванням встановлених вище обставин жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам, та забезпечити мету застосування запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, при цьому слідчим суддею враховано і відомості щодо особи підозрюваної, її сімейний стан, міцність соціальних зв'язків та інші обставини.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Окрім того, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення спотворення речей чи документів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливість продовження злочинної діяльності, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо обрання запобіжного не пов'язаного з триманням під вартою. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваної, дій до яких вона може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їй загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, спростовуються стадією кримінального провадження, в якому досудове розслідування не закінчено зв'язку з чим наявна потреба у застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Інші доводи сторони захисту: щодо кваліфікації вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, мають бути перевірені за наслідками подальшого проведення досудового розслідування.
Слідча суддя зазначає, що інший запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам встановленим судом. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи наявні ризики, слідча суддя приходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваної на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваної, не можуть їм запобігти.
Також слідчою суддею враховано і високий ступінь небезпеки злочину, обставини та спосіб його вчинення, а тому такі обставини з урахуванням положень ч. 2 ст. 111 КК України дають підстави не визначати розмір застави, що узгоджується із приписами ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відтак ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Крім того, у судовому засіданні сторона захисту звернулась до суду із заявою про вчинення щодо ОСОБА_4 кримінального правопорушення, з огляду на те, що під час проведення обшуку до ОСОБА_4 було застосовано фізичну силу, нанесено удар в пах та в подальшому відбулося затримання останньої, на підозрювану вчинявся тиск, суд вважає за необхідне таку заяву зафіксувати та зазначити наступне.
Частиною 6 ст. 206 КПК України визначено, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства підчас затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі(орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2)доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Також з огляду на зафіксовану судом заяву сторони захисту щодо вчинення відносно підозрюваної ОСОБА_4 протиправних дій у вигляді застосування фізичної сили, нанесення ударів в пах та вчинення тиску на останню, слідча суддя вважає за необхідне вказану заяву скерувати до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, задля розгляду вказаним органом досудового розслідування, у порядку встановленому законом та прийняття відповідного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 206, 331, 323,140, 372 КПК України
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 10 вересня 2025 року включно.
Доручити уповноваженій особі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, провести дослідження фактів повідомлених ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення. Про наслідки розгляду заяви повідомити суд в порядку судового контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст оголосити 11 серпня 2025 року о 11 годині 45 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_9