СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14422/23
пр. № 2/759/208/25
18 липня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головування судді Сенька М.Ф.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 (приймав участь в режимі відеоконференції), відповідачки ОСОБА_3 , представниці відповідачки ОСОБА_4 , секретаря судового засідання Пушкарського О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способу участі батька у вихованні дитини, третя особа - Печерська районна в місті Києві державна адміністрація,
встановив:
ОСОБА_1 заявив позов, за яким просив суд зобов'язати колишню дружину ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у вихованні їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити порядок участі батька у вихованні дитини шляхом побачень без присутності матері: щонеділі з 11 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин; в період зимових, весняних та осінніх канікул протягом 3-х (трьох) днів, узгодження з позивачем дати та місця проведення відпочинку має відбуватися не пізніше ніж за 3 (три) дні до початку такого відпочинку; в період літніх канікул протягом 14 (чотирнадцяти) днів, узгодження з позивачем дати та місця проведення відпочинку має відбуватися не пізніше ніж за 7 (сім) днів до початку такого відпочинку; безперешкодна зустріч з дитиною в день її народження кожного парного року за можливості присутності матері (для привітання дитини).
Позов обґрунтовано тим, що відповідачка перешкоджає позивачу у вихованні дитини.
Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 20.09.2023 року, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відзиву на позов, а рівно і інших заяв по суті спору не надходило.
Ухвалою суду від 11.03.2024 року закрите підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Позивач та його представник в судовому засіданні на вимогах позову наполягали, останній надав пояснення, що зводяться до викладеного в позовній заяві.
Відповідачка заперечила проти позову і пояснила, що не чинить відповідачу перешкод у вихованні дитини, дитина сама відмовляється від зустрічей та спілкування з батьком, дитина сприймає зустрічі з батьком як психологічне насильство.
Разом з тим відповідачка не заперечувала проти побачень, спілкування позивача з сином, проте вважала, що це має відбуватись за її участю та зі згоди самої дитини.
Доводи відповідачки підтримала її представниця.
Представник органу опіки і піклування в суд не з'явився.
Судом встановлено таке.
Сторони погоджено пояснювали, що з кінця 2013 року по червень 2016 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Після припинення вказаних відносин, сторони проживають окремо, дитина залишилась разом з матір'ю.
Позивач з листопада 2016 року сплачує аліменти на утримання дитини в розмірі від заробітку, на що вказують довідки органів поліції, в яких він проходив (проходить) службу.
Розпорядженням голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2021 року було визначено участь ОСОБА_1 у вихованні дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: щонеділі з 11 год. до 19 год. за фактичним місцем проживання батька або у місці, визначеним батьком, без присутності матері; зимові, осінні та весняні канікули протягом трьох діб, за попередньою домовленістю з матір'ю не пізніше ніж за три доби; літні канікули в липні місяці протягом 14 діб, за попередньою домовленістю з матір'ю не пізніше ніж за тиждень; у день народження дитини святкувати з батьком кожні парні роки, батько організовує свято, з можливістю бути присутньою матері для привітання.
В силу ч. 1ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Позивач вказував, що за два роки до звернення до суду відносини сторін погіршились, внаслідок чого відповідачка стала перешкоджати йому в побаченнях та спілкуванні з сином, та ухиляється від виконання розпорядження органу опіки і піклування.
Проте будь-яких доказів на підтвердження цих доводів позивачем суду не надано.
Документів, що слугували підставою для винесення органом опіки вказаного вище розпорядження суду не надано, клопотання про їх витребування не поступало, а тому саме по собі розпорядження не може вказувати на те, що позивачу чинились перешкоди у вихованні дитини.
Напроти відповідачка в суді наполягала що позивач, з часу як покинув сім'ю, вкрай рідко навідувався до сина, їх побачення були короткими (не більше години), позивач не цікавився розвитком дитини, не робив подарунків сину, не виконував обіцянки, що надавав дитині, навіть іноді забував поздоровити дитину з днем народження. Така поведінка позивача, на думку відповідачки, разом з іншим, призвела до того, що син не бажає не те, що бачитись з батьком, а й уникає спілкування з ним, в тому числі і засобами зв'язку.
Позивачка на підтвердження цих доводів посилалась на переписку сина з батьком через месенджери зв'язку.
Крім того, відповідачка заявила, що дитина сприймає зустрічі з батьком як психологічне насильство, пославшись на висновок психолога.
Вказані докази судом не були прийняті через порушення порядку та строків їх подання.
Разом з тим, наведені доводи відповідачки позивач частково підтвердив, пояснивши, що дійсно в силу зайнятості по місцю служби в органах поліції, дійсно не міг приділяти достатньо часу для виховання дитини.
При цьому позивач не спростував доводів, що дитина дійсно не бажає з ним бачитись та спілкуватись.
Позивач не заявив клопотання про заслуховування думки дитини щодо спору, хоча відповідачка вказувала на таку можливість.
Між тим з огляду на матеріали справи та поведінку сторін в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вони перебувають в тривалому конфлікті і до цього конфлікту очевидно втягнута дитина.
З наведених фактів та відповідних їм правовідносин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин про те, що відповідачка чинить йому перешкоди у вихованні дитини.
Разом з тим, суд знаходить за можливе визначити його участь у вихованні дитини шляхом встановлення регулярних побачень з дитиною щонеділі з 11 год. до 19 год. за участі матері дитини, що буде необхідним і достатнім для розв'язання дійсного спору.
Участь матері під час побачень, на думку суду, дасть можливість дитині, за наведених обставин взаємин сторін, відчувати себе захищеною, а самі побачення за належної поведінки сторін дозволять дитині змінити своє відношення до батька.
При цьому суд не може прийняти попередній висновок органу опіки і піклування щодо спору, який є аналогічним розпорядженню цього ж органу від 20.09.2021 року, оскільки він заснований лише на даних повідомлених позивачем, тобто є необґрунтованим.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що сторони не позбавлені можливості за взаємною згодою врегулювати спірні відносини в інший спосіб.
Отже, позов підлягає задоволенню частково відповідно до наведених в рішенні висновків суду.
Вимог про розподіл судових витрат сторонами не заявлялось.
Заходів забезпечення позову судом не вживалось.
На підставі вказаних в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способу участі батька у вихованні дитини задовольнити частково.
Визначити участь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у вихованні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб регулярних побачень кожної неділі місяця з 11 год. до 19 год., за участю матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.
Головуючий Сенько М.Ф.