печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4326/15-к
26 червня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100060005556 від 09.10.2024, на підставі обвинувального акта у частині за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Згідно обвинувачення 07.10.2014 ОСОБА_3 , знаходячись на АДРЕСА_3, разом з Особою 1, Особою 2 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, побачив ОСОБА_6 , який проходив перед ними, та вирішив відкрито викрасти у нього належне йому майно.
Після чого ОСОБА_3 разом з з Особою 1, Особою 2 та невстановленою досудовим розслідуванням особою підбігли до ОСОБА_6 та, збивши останнього з ніг, відкрито заволоділи належною йому сумкою, в якій знаходилось службове посвідчення на ім?я ОСОБА_6 та мобільний телефон «Леново».
Надалі ОСОБА_3 разом з з Особою 1, Особою 2 та невстановленою досудовим розслідуванням особою зникли з місця скоєння злочину, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, 26.12.2014 ОСОБА_3 , знаходячись на вул. АДРЕСА_4, разом з Особою 2, побачив ОСОБА_7 , який проходив перед ними, та вирішив відкрито викрасти у нього належне йому майно.
Після чого ОСОБА_3 разом з Особою 2 підбігли до ОСОБА_7 та Особа 2 наніс йому удар рукою в область голови, а ОСОБА_3 в цей час вихопив з рук ОСОБА_7 сумку чорного кольору, в якій знаходився мобільний телефон «Нокіа» та грошові кошти.
Надалі ОСОБА_3 разом з Особою 2 зникли з місця скоєння злочину, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, 22.03.2015, ОСОБА_3 , знаходячись на бул. Дружби Народів в м. Києві, разом з Особою 3, побачив ОСОБА_8 , який проходив повз них, та вирішив відкрито викрасти у нього належне йому майно.
Після чого ОСОБА_3 підійшов ззаду до ОСОБА_9 , та Особа 3 розвернув його лівою рукою за плече обличчям до себе, а правою рукою наніс удар в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_10 впав на землю та впустив з рук належний йому мобільний телефон «Sony».
Надалі, Особа 3 підняв вказаний телефон та поклав його до кишені штанів, в які він був вдягнений. В цей час до нього підійшов ОСОБА_3 і наніс ОСОБА_11 удар рукою в обличчя, від чого у останнього з кишені куртки випав належний йому планшет марки «Samsung», який ОСОБА_3 підняв, Після вчинення зазначених дій Особа 3 та ОСОБА_3 залишили місце скоєння злочину, а відкрито викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, 03.04.2015 ОСОБА_3 , перебуваючи на вул. Кутузова в м. Києві, разом з Особою 4 побачив ОСОБА_12 , яка продавала квіти в кіоску, та вирішив відкрито викрасти у неї належне їй майно. Особа 4 зайшов у вказаний кіоск з квітами, схопив зі стелажу мобільний телефон «Lenovo» та вибіг з кіоску, після чого зник в невідомому напрямку. ОСОБА_12 вибігла з кіоску на вулицю та побігла за ним. В цей час їй назустріч вибіг ОСОБА_3 , який почав відволікати ОСОБА_12 і тягнути час, після чого також зник в невідомому напрямку.
Крім того, 07.05.2015, ОСОБА_3 , знаходячись на вул. Німанська в м. Києві, разом з Особою 3 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, побачив ОСОБА_13 , який проходив перед ними, та вирішив відкрито викрасти у нього належне йому майно.
Так ОСОБА_3 разом з Особою 3 та іншими невстановленими досудовими розслідуванням особами підійшли ззаду до ОСОБА_13 та одна з невстановлених осіб нанесла йому удар рукою в спину, після чого ОСОБА_13 впав на землю.
Після чого ОСОБА_3 разом із Особою 3 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами відкрито заволоділи належним йому майном та зникли з місця скоєння злочину, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Крім того, 07.10.2014 приблизно о 00 год. 20 хв. ОСОБА_3 , знаходячись на АДРЕСА_3, достовірно знаючи, що Особа 2 є неповнолітнім, запропонував неповнолітньому Особі 2 вчинити злочин на території Печерського району м. Києва, тобто втягнув неповнолітнього Особу 2 у злочинну діяльність, а саме 07.10.2014 приблизно о 00 год. 20 хв. ОСОБА_3 спільно з Особою 1, Особою 2 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, знаходячись на АДРЕСА_3 відкрито викрали майно, яке належить ОСОБА_6 .
Крім того, 26.12.2014 приблизно о 19.40 год. ОСОБА_3 , знаходячись на АДРЕСА_4, достовірно знаючи, що Особа 2 є неповнолітнім, запропонував неповнолітньому Особі 2 вчинити злочин на території Печерського району м. Києва, тобто втягнув неповнолітнього Особу 2 у злочинну діяльність, а саме 26.12.2014 приблизно о 19.40 год. ОСОБА_3 спільно з Особою 2, знаходячись на вул. АДРЕСА_4 відкрито викрали майно, яке належить ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 304 КК України як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Крім того, 10.11.2014 року, приблизно 22 годині ОСОБА_3 , разом із Особою 4 та із невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебували на за адресою АДРЕСА_1, де вони побачили раніше не знайомого їм чоловіка ОСОБА_14 , який вийшов з громадського транспорту.
В цей момент невстановлена досудовим розслідуванням особа запропонувала Особі 4, ОСОБА_3 та іншій невстановленій досудовим розслідуванням особі пограбувати вказаного чоловіка, на що всі погодились і пішли за ОСОБА_14 .
Дочекавшись, коли останній дійшов до безлюдного місця, невстановлена досудовим розслідуванням особа збила ОСОБА_14 з ніг. Після чого підбігли невстановлені досудовим розслідуванням особи, які почали наносити ОСОБА_15 удари ногами в область тулуба. В подальшому, Особа 4, ОСОБА_3 , та невстановлені досудовим розслідуванням особи зняли з лівої руки ОСОБА_16 золоту каблучку, вартістю 598 гривень та покинули місце злочину.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України, на підставі ст. 49 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що наявні підстави, визначені кримінально-процесуальним законом України для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України,
Обвинувачений та захисник обвинуваченого просили задовольнити клопотання.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання захисника з зазначених підстав.
Обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України за нереабілітуючих обставин.
Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка винила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Виходячи з положень п. 1 ч.2 ст. 284, ч.3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно роз'яснень Пленму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Так відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Крім того, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , передбачене ч. 1 ст. 304 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, минули строки, визначені цією статтею, зокрема, десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
За змістом ст. ст. 44, 49 КК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує і відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 правильно розуміє формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що відповідно до постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі від 29.05.2019 у справі № 287/359/14-к, що у нормах КПК України не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред'явленому обвинуваченні.
В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 566/554/16-к також вказується про те, що у випадку встановлення передбачених у ст. 49КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, та наполягає на його звільненні від кримінальної відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням встановлених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю.
Обвинувачений погоджується зі звільненням від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. Суд також з'ясував, що позиція обвинуваченого є добровільною і істинною.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 284-285, 369, 371, 392 КПК України, ст. 12, 44, 49 КК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України на підставі ст. 49 КК України звільнити у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100060005556 від 09.10.2024 у частині стосовно вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 186 КК України, - закрити.
Ухвала набирає законної сили через сім днів з моменту її проголошення у разі не подачі на неї апеляції.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1