14 серпня 2025 року
м. Київ
справа №160/28601/24
адміністративне провадження №К/990/31925/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів -Білак М. В., Смоковича М. І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року
у справі № 160/28601/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги дитині війни - сироті ОСОБА_2 щодо відмови у доступі його до правосуддя, що гарантований статтями 8, 59 Конституції України;
- стягнути з Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги на користь дитини війни - сироти ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн (один мільйон гривень).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року закрито провадження у справі №160/28601/24 в частині позовних вимог щодо оскарження відмов Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, що оформлені наказами від 25.06.2024 №В-БВПД/005/07.3-04/4, від 09.07.2024 №В-БВПД/005/07.3-04/8, від 07.08.2024 №В-БВПД/005/07.3-04/9.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 в адміністративній справі №160/28601/24 скасовано.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, що оформлені наказами від 28.06.2024 №В-БВПД/005/07.3-04/5, від 28.06.2024 №В-БВПД/005/07.3-04/6.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 в адміністративній справі №160/28601/24 скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо ненадання дитині війни - сироті ОСОБА_2 безоплатної вторинної правової допомоги.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Щодо оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року Суд зазначає наступне.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
За приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
Разом з тим, вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Однак, проаналізувавши зміст касаційної скарги, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено у чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заявник касаційної скарги не обґрунтовує у чому полягає помилка судів попередніх інстанцій при прийняті рішень, із посиланням на відповідні норми права, які було застосовано невірно.
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Водночас Суд звертає увагу, що постановою апеляційної інстанції було скасовано ухвалу першої інстанції про закриття провадження у справі, а тому незрозумілим є з касаційної скарги з чим незгодний позивач у справі.
Щодо оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року Суд зазначає наступне.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній відсутні посилання на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України та належне обґрунтування такого посилання.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Водночас, перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає, що касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції постановлені 25 березня 2025 року, забезпечено надання загального 14 квітня 2025 року, а ця касаційна скарга направлення до суду засобами поштового зв'язку 25 липня 2025 року, тобто з пропуском, передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, судом установлено, що у них відсутня заява про поновлення строку на касаційне оскарження, а також скаржником не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку, передбаченого статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику необхідно надіслати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини;
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України).
Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року № 160/28601/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 160/28601/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
М. І. Смокович