14 серпня 2025 року
м. Київ
справа №520/698/24
адміністративне провадження № К/990/32240/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Лозівського міськрайонного суду Харківської області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року
у справі № 520/698/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лозівського міськрайонного суду Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області, в особі голови суду Ткаченко Олександра Анатолійовича, та скасувати його рішення від 26.12.2023 року щодо відмови ОСОБА_1 у не розгляді належним чином його скарги від 18 грудня 2023 року та порушенням ст.18 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року з подальшими змінами та доповненнями, та розділу VIII «СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року з подальшими змінами та доповненнями;
- зобов'язати Лозівський міськрайонний суд Харківської області в особі голови суду Ткаченко Олександра Анатолійовича, відповідно до ст. 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року з подальшими змінами та доповненнями, прийняти рішення про скликання зборів суддів Лозівського міськрайонного суду Харківської області з запрошенням на них працівників апарату суду, суддів у відставці, представників громадських об'єднань, журналістів, та інших осіб, де розглянути належними чином скаргу ОСОБА_1 від 18 грудня 2023 року та і з інших питань.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позов залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року скасовано в частині, якою відмовлено у задоволені вимог ОСОБА_1 про: про визнання протиправними дій Лозівського міськрайонного суду Харківської області в особі голови Ткаченка Олександра Анатолійовича по розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.12.2023 року; про визнання протиправним та скасування рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області в особі голови Ткаченка Олександра Анатолійовича, яке оформлено листом Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2023 року за № 04-07/П-17/ЕП-84/23, з прийняттям нового судового рішення про задоволення цих вимог.
Визнано протиправними дії Лозівського міськрайонного суду Харківської області в особі голови Ткаченка Олександра Анатолійовича по розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.12.2023 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення прийняте Лозівським міськрайонним судом Харківської області в особі голови Ткаченка Олександра Анатолійовича, яке оформлено листом Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2023 року за № 04-07/П-17/ЕП-84/23.
Зобов'язано Лозівський міськрайонний суд Харківської області в особі голови Ткаченка Олександра Анатолійовича здійснити повторний розгляд скарги ОСОБА_1 від 18.12.2023 року.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дій та рішення відповідача в особі голови суду та скасування його рішення щодо відмови позивачу у нерозгляді належним чином його скарги та зобов'язання відповідача прийняти рішення про скликання зборів суддів Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає не про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Так відповідач лише цитує пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України без належного посилання на відповідний підпункт з належним обґрунтуванням.
При цьому скаржник зазначає, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваною постановою, при розгляді справи № 629/4112/25. Натомість, не конкретизує жодних обставин, які він позбавлений можливості спростувати.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лозівського міськрайонного суду Харківської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 520/698/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лозівського міськрайонного суду Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
М. І. Смокович