14 серпня 2025 року
м. Київ
справа №160/27549/24
адміністративне провадження № К/990/31828/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі №160/27549/24 за позовом Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради до Східного офісу Держаудитслужби, Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Комунальне підприємство культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради звернулося до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни, у якому просило:
- визнати противоправними дії посадової особи Східного офісу Держаудитслужби, головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни зі складання аудиторського звіту від 11 липня 2024 року № 040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2023 року та оформлення обґрунтувань неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання від 16 липня 2024 року;
- зобов'язати Східний офіс Держаудитслужби утриматись від вчинення дій щодо проведення моніторингу стану врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій, зазначених у аудиторському звіті від 11 липня 2024 року № 040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2023 року;
- зобов'язати посадову особу Східного офісу Держаудитслужби, головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Ніну Олександрівну Міщенко за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2023 року скласти звіт в узгодженій редакції відповідно до Протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11 липня 2024 року, тобто з врахуванням коментарів комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
25 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі №160/27549/24. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Як вбачається з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року, зазначену справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Позивач, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених у підпунктах «а» та «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, позивач стверджує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Верховний Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Проте, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також у касаційній скарзі заявник зазначає, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.
Суд відхиляє такі доводи скаржника з огляду на те, що такі не обґрунтовані належним чином. При цьому, лише загальні посилання на такі обставини, за відсутності вмотивованих аргументів, не дають підстав для висновку, що є підстави для відкриття касаційного провадження, з посиланням на підпункт «б» частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Слід також зазначити, що заявником не наведено підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі №160/27549/24 за позовом Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради до Східного офісу Держаудитслужби, Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович