14 серпня 2025 року
м. Київ
справа №260/2928/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №260/2928/24
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьмича С.М., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.03.2016 по 27.05.2016 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.03.2016 по 27.05.2016 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку і доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позов задоволено.
3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 залишено без руху. Встановлено апелянту строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції: документу про сплату судового збору; доказів на підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 повернуто особі, яка її подала на підстав пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач подав платіжну інструкцію про сплату судового збору, отож ухвала про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору є виконаною. Однак, у частині долучення підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет, ухвала апеляційного суду відповідачем проігнорована.
7. Суд апеляційної інстанції наголосив, що у позивача в цій справі відсутній електронний кабінет. Належним доказом надіслання документів іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет, є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку). Жодних пояснень неможливості направлення процесуальних документів позивачу засобами поштової кореспонденції, відповідач не наводить, а судом апеляційної інстанції не встановлено.
8. Щодо квитанції про доставлення документів до електронного кабінету Єрьоміної В.А., то суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що в матеріалах цієї адміністративної справи відсутні докази на підтвердження представництва інтересів ОСОБА_1 адвокатом Єрьоміною В.А. в суді апеляційної інстанції.
9. Суд апеляційної інстанції також наголосив, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2024 у справі № 922/2081/22 дійшов висновку про те, що, з урахуванням положень статті 64 Конституції України, статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», апелянт помилково ототожнює направлення процесуальних документів адвокату, представнику позивача у справі, із безпосередньо направленням таких документів позивачу. Таке направлення не звільняє представника відповідача від виконання прямо передбаченого положеннями процесуального закону обов'язку направлення відповідних процесуальних документів безпосередньо позивачу у справі.
10. Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024.
11. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 апеляційну скаргу військову частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 залишено без руху. Встановлено апелянту строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції: вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів.
12. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржене судове рішення проголошено/постановлено 16.09.2024, копію якого отримано відповідачем 18.09.2024. Апеляційну скаргу подано останнім 25.11.2024, а отже, з пропуском строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відповідачем не подано.
13. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом апеляційної інстанції строк, відповідачем до суду апеляційної інстанції заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що, у зв'язку із введенням воєнного стану та постійного виконання завдань захисту цілісності держави, відповідач працює в обмеженому режимі і пошта відправляється із затримкою .
14. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 визнано неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
15. Оскаржуваною ухвалою суд апеляційної інстанції відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, мотивувавши це тим, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
16. 27.01.2025 через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025.
17. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
18. Касаційна скарга обґрунтована тим, що посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 922/2081/22 не співпадають з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №480/8341/22.
19. З урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.02.2024 у справі №480/8341/22 в частині того, що адвокат як представник як представник (стаття 57 КАС України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.
20. На думку скаржника, направлення апеляційної скарги на електронну адресу представника позивача - адвоката Єрьоміною В.А., що зазначена у позовній заяві, є належним виконанням відповідача свого обов'язку передбаченого статтею 44 КАС України. Таким чином, ним було усунуто викладені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 недоліки апеляційної скарги.
21. Скаржник уважає, що подальше винесення ухвал Восьмого апеляційного адміністративного суду в частині зобов'язання скаржника подати заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обов'язковим обґрунтуванням причин пропуску строку на апеляційне оскарження є порушенням норм процесуального права, так як останній, на його думку, виконав всі вимоги КАС України в частині направлення сторонам копії апеляційної скарги та доданих до неї документів, направивши такі документи на офіційну електрону адресу позивача та його представника у цій справі.
22. З огляду на це скаржник уважає, що ним було не пропущено строки звернення до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційної скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024.
23. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
24. Ухвалою Суду від 01.04.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
25. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права
26. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
27. Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
28. Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
29. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
30. Частина дев'ята статті 44 КАС України визначає, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
31. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
32. За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
33. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
34. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
35. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
36. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
37. Згідно пунктом 2 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
ІV. Позиція Верховного Суду
38. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
39. Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
40. Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку.
41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
42. Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
43. У постановах від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, від 07.09.2023 у справі №120/3679/22 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулося в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуто станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
44. Перевіряючи, чи відповідало повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою вказаним критеріям, Судом з'ясовано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено у порядку письмового провадження 16.09.2024, а його копію доставлено до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 18.09.2024 о 10:41 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.
45. Першу апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, які полягали в частині не долучення підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, зокрема позивачу, у якого відсутній електронний кабінет, було повернуто ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024.
46. Копію вказаної ухвали було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_2 19.11.2024 о 02:56 год.
47. Повторно апеляційну скаргу відповідачем подано 25.11.2024.
48. Переконуючи у поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження зазначав, що у зв'язку з військовою агресією проти України, введенням воєнного стану, військова частина НОМЕР_1 була залучена до здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також здійснювала підготовку особового складу для відсічі військової агресії російської федерації. У зв'язку з постійною загрозою ракетних обстрілів, з метою збереження особового складу, техніки та інформації щодо її діяльності, військова частина НОМЕР_1 вимушена була постійно змінювати місце дислокації. Це призвело до відсутності можливості доступу до інформаційних ресурсів, засобів зв'язку та поштових відправлень, що ускладнювало своєчасне направлення процесуальних документів. Також військова частина НОМЕР_1 періодично дислокувалася в лісовій місцевості, де не завжди була можливість дістатися до відділень поштового зв'язку. У період з 16.09.2024 по 20.11.2024 щоденно оголошувались повітряні тривоги та ракетна небезпека, що призвело до перебоїв роботи поштових відділень та унеможливило своєчасне направлення процесуальних документів.
49. Суд апеляційної інстанції, перевіривши наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження доводи військової частини НОМЕР_1 щодо введення в Україні воєнного стану, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, зміни місця дислокації військової частини, процедури направлення/отримання поштової кореспонденції, дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку та відкриття апеляційного провадження.
50. Оцінюючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд зазначає, що уведення на території України воєнного стану не зупиняє перебігу процесуальних строків у судових справах.
51. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
52. Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
53. Наведені відповідачем аргументи щодо участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, віддаленості місцезнаходження військової частини від відділення «Укрпошти» є неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.
54. Суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.
55. Також Суд звертає увагу, що складності в організації роботи та процедури направлення/отримання поштової кореспонденції є проблемою внутрішньої організації роботи військової частини та не можуть свідчити про наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції.
56. Зважаючи на це, доводи відповідача на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги в контексті описаних обставин, Суд уважає необґрунтованими і погоджується із висновком апеляційного суду щодо недоведення останнім поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
57. Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі стосовно релевантності застосування висновків, викладених Об'єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2024 у справі №480/8341/22, то Суд зазначає, що за висновками Верховного Суду у цій справі, адвокат як представник (стаття 57 КАС України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти. Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
58. З огляду на це Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2024 у справі №480/8341/22 трактувала участь позивача (як учасника справи) у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи».
59. Водночас висновки, викладені у наведеній справі, стосувалися застосування положень статті 251 КАС України, в контексті питань щодо правомірності вручення судом рішення представнику позивача в його Електронний кабінет в ЄСІКС, як момент, з якого слід обчислювати строк на апеляційне оскарження відповідного судового рішення для позивача.
60. Повертаючись до матеріалів цієї справи, необхідно зауважити, що скаржник подав первинну апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд». До апеляційної скарги скаржник додав квитанцію про доставку документів до Електронного кабінету Користувача ЕСІТС Єрьоміною Вікторії Анатоліївни.
61. У справі, що розглядається, скаржник уважає, що під час подання первинної апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції він виконав всі вимоги КАС України в частині направлення позивачу її копії та доданих до неї документів, надіславши такі документи на офіційну електрону адресу позивача та його представника у цій справі. Отож подальше винесення ухвал Восьмого апеляційного адміністративного суду в частині зобов'язання його подати заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обов'язковим обґрунтуванням причин пропуску є порушенням норм процесуального права.
62. Проте у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни представляти інтереси позивача у Восьмому апеляційному адміністративному суді.
63. Ураховуючи наведене, правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №480/8341/22, не підлягає застосуванню у цьому випадку.
64. Таким чином, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 02.01.2025 відсутні.
65. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
66. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Судові витрати
67. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
68. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
69. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
70. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року залишити без змін.
71. Судові витрати не розподіляються.
72. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович