14 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 569/6910/25 пров. № А/857/21353/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника командира роти 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Корчака Євгена Вікторовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,
суддя(і) у І інстанції Кучина Н.Г.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Рівне,
дата складення повного тексту рішення 12 травня 2025 року,
08.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника командира роти 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Корчака Є.В., у якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 4412784 від 03.04.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити провадження у справі.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12.05.2025 у справі №569/6910/25 позов було задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України, наявності у його діях складу правопорушення та правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
У апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції просив зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове, яким позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що заступник командира роти 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Корчак Є.В є неналежним відповідачем у справі, що не враховано судом першої інстанції. При цьому звертає увагу, що Департамент патрульної поліції до участі у справі в якості належного відповідача залучене не було. На думку скаржника, такі дії суду позбавили права Департамент патрульної поліції подавати докази, брати участь у судових засіданнях, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи. А тому вважає, що невстановлення судом належного відповідача у справі, невжиття заходів щодо його залучення до справи, ненадсилання позовної заяви для відповідача (Корчак Є.), є грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції представник позивача адвокат Мартинов О.Ю. підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому звернув увагу, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Представник Департаменту патрульної поліції у судовому засіданні апеляційного суду у режимі відеоконференції підтримав подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовити.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 , він звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника командира роти 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Корчака Є.В., у якій просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 2 статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції.
Працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у випадку, що розглядається, не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.
При цьому підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, оскільки за змістом цієї норми допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, то можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Щодо заперечень позивача у відзиві на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції апеляційний суд зазначає таке.
Позовна заява у цій справі подана від імені позивача ОСОБА_1 адвокатом Мартиновим О.Ю.
Вказаний позов заявлено до заступника командира роти 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Корчака Є.В.
Твердження адвоката Мартинова О.Ю. про те, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача у справі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 09.06.2017 з'їздом адвокатів України були затверджені Правила адвокатської етики (далі - Правила), у преамбулі яких зазначено, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Абзацом 2 статті 11 Правил встановлено, що адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Разом із тим, матеріали справи свідчать про те, що позов від імені ОСОБА_1 був поданий саме адвокатом Мартиновим О.Ю., а відтак покликання на неспроможність позивача у справі визначити належного відповідача є надуманими, ставлять під сумнів його компетентність та не спростовують доводи апеляційної скарги.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду позов ОСОБА_1 до заступника командира роти 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Корчака Є.В., який є неналежним відповідачем у даному спорі, задоволенню не підлягає.
При цьому відповідно до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 229, 243, 272, 286, 308, 310, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 травня 2025 року у справі № 569/6910/25 та прийняти нову постанову, якою постанову заступника командира роти 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Корчака Євгена Вікторовича серії ЕНА № 4412784 від 03 квітня 2025 року залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Постанова у повному обсязі складена 14 серпня 2025 року.