14 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/8402/24 пров. № А/857/20115/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеконференції апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Микуляк П.П.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення 22 квітня 2025 року,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) про виключення його з військового обліку, у тому числі щодо невиключення запису, відображеному у застосунку “Резерв+»: “Виявлені порушення правил військового обліку. Будь-ласка, зверніться у ТЦК за місцем реєстрації або проживання для уточнення даних»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Реєстру щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку, у тому числі зобов'язати виключити запис, відображений у застосунку “Резерв+»: “Виявлені порушення правил військового обліку. Будь-ласка, зверніться у ТЦК за місцем реєстрації або проживання для уточнення даних»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати звернення №8530 від 15.11.2024 року до Відділення №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколів про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №260/8402/24 вказаний позов було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати звернення №8530 від 15.11.2024 до Відділення №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про доставку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.210, 210-1 КУпАП.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Реєстру щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що право ОСОБА_1 бути виключеним з військового обліку за станом здоров'я виникло 17.11.2022 на підставі відповідного рішення військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК. Відповідач неправомірно ставить в залежність можливість відновлення порушеного права позивача на виключення з військового обліку за станом здоров'я, яке виникло з 17.11.2022, від можливості виконання приписів абзацу п'ятого пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення №402), у редакції, яка набрала чинності з 04.05.2024.
Тому бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Реєстру стосовно визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку є протиправною. Наведене унеможливлює розшук, затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ), який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, 17.11.2022 ОСОБА_1 був виключений з військового обліку за станом здоров'я на підставі довідки позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 №3416, про що зроблено відповідний запис у військовому квитку останнього 17.11.2022.
При цьому скаржник наполягає на тому, що відповідний запис зроблено безпідставно лише на підставі довідки ВЛК №3416 від 17.11.2022 без складання свідоцтва про хворобу офіцера запасу та подальшого розгляду такого свідоцтва та затвердження постанови у ВЛК регіону і на тепер підстав для виключення позивача з військового обліку немає.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції заперечила обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пройшов військову підготовку у Вищому державному навчальному закладі за військово-обліковою спеціальністю №902900. У відповідності до наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 №610 позивачу присвоєне військове звання ''молодший лейтенант'' та зараховано у запас 1 розряду.
11.11.2022 ОСОБА_1 був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 . У відповідності до довідки ВЛК №3416 від 17.11.2022 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
З урахуванням наведеного ІНФОРМАЦІЯ_5 у тимчасовому посвідчені офіцера запасу №9446 17.11.2022 ОСОБА_1 було зроблено запис про виключення з військового обліку на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Згодом у листопаді 2024 року, оновивши застосунок “Резерв+», позивач виявив інформацію такого змісту: “Виявлені порушення правил військового обліку. Будь-ласка зверніться у ТЦК за місцем реєстрації або проживання для уточнення даних».
ОСОБА_1 звернувся до відповідного підрозділу ТЦК з метою уточнення даних та з'ясування чи містяться відомості про його виключення з військового обліку в Реєстрі.
Отримавши відмову та вважаючи дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Окрім того, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регламентовано приписами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону №3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до статті 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
У відповідності до приписів підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За приписами пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», “Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) регламентовані приписами Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частино 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №94).
Приписами пунктів 2-4, 6 розділу І Порядку № 94 передбачено, що Реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є:
ведення військового обліку громадян України;
забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період;
інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Основними засадами ведення Реєстру є:
обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
повнота та актуалізація відомостей Реєстру;
захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до пунктів 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку №94 суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.
Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
знищення повторного запису з Реєстру.
Згідно із пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Як передбачено пунктом 12 Порядку № 94, отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
За правилами пункту 2 розділу IV Поряду № 94 актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Згідно із пунктом 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - о Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім'я (усі власні імена);
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;
9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);
10) військово-облікова спеціальність;
11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);
12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);
13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;
14) адреса місця проживання;
15) номери засобів зв'язку;
16) адреси електронної пошти (за наявності);
17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом;
18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Абзацом п'ятим пункту 7 Порядку №559 передбачено, що у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Як встановлено пунктом 4 Порядку №559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
З урахуванням наведених правових норм суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними, а отже у спірному випадку таким органом є ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідачами не заперечується.
Відповідно до приписів частини 6 статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
У відповідності до тимчасового посвідчення офіцера запасу №9446 ОСОБА_1 17.11.2022 виключений з військового обліку на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону №2232-XII (визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку), а отже слід погодитися із твердженням суду першої інстанції про те, що відповідна інформація має бути відображена у Реєстрі.
Суд першої інстанції слушно обґрунтовано звернув увагу на те, що під час розгляду справи жодних доказів про те, що позивачем було допущено будь-які порушення під час проходження ВЛК, подано недостовірні документи чи відомості під час визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідачами не надано. Виключення ОСОБА_1 з військового обліку у листопаді 2022 року ніким не оспорювалася.
Попри те, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин не передбачено можливості повторного взяття на військовий облік осіб, що були виключені з такого за станом здоров'я, а також повторного проведення процедури медичного огляду та виключення з військового обліку.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відтак, доводи апелянта з посиланням на абзац 5 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 у редакції, чинній з 04.05.2024, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на те, що станом на час визнання позивача непридатним до військової служби за станом здоров'я та виключення з військового обліку 17.11.2022 передбачені вказаною нормою вимоги про додаткове затвердження відповідного рішення ВЛК регіональною ВЛК були відсутні.
З урахуванням наведеного правового регулювання та встановлених у ході розгляду справи фактичних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 були належні фактичні та правові підстави для внесення до Реєстру відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі визнання його ВЛК непридатним до військової служби за станом здоров'я, що унеможливлює розшук, затримання та доставлення позивача до РТЦК для складення протоколу про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відтак, апеляційний суд вважає слушним висновок суду першої інстанції про те, що з метою належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати звернення №8530 від 15.11.2024 до Відділення №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколів про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 260/8402/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Постанова у повному обсязі складена 14 серпня 2025 року.