печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36777/25-ц
08 серпня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі - Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Борисюка Р.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ,
заявник звернувся до суду із вказаним подання, у якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання нею зобов'язань, покладених згідно виконавчого провадженні НОМЕР_4. В обґрунтування подання зазначено, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № НОМЕР_5 виданої 16.03.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 62123,68 доларів США. 04.07.2017 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, 17.02.2021 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна в межах суми 62123,68 доларів США. Відповідні записи внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З метою перевірки майнового стану боржника до реєструючих органів направлено відповідні запити. Боржником не подано декларації про доходи та майно боржника фізичної особи. В даному випадку боржником приховано відомості від державного виконавця, які могли слугувати належному зверненню стягнення на майно боржника, що підтверджує факт ухилення боржника від виконання рішення суду. Згідно відповідей на запити державного виконавця реєструючими органами повідомлено, що рухомого майна, цінних паперів, земельних ділянок, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та іншого будь-якого майна, належного боржнику на праві власності, за боржником не зареєстровано. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за боржником майно не зареєстровано. Згідно відомостей ДФС України встановлено, що у боржника відкриті рахунки у банківських установах на які державним виконавцем накладено арешт. Згідно відповіді МВС України за боржником не зареєстровані транспортні засоби. 22.12.2022 державним виконавцем на адресу боржника було направлено виклик державного виконавця. Вказаний виклик державного виконавця було проігноровано. 28.05.2025 державним виконавцем на адресу боржника було направлено повторно виклик державного виконавця. Вказаний виклик державного виконавця було проігноровано. Згідно інформації наданої ДПС на запит державного виконавця встановлено, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинає державний кордон України по закордонному паспорту НОМЕР_2 . Вказує, що ОСОБА_1 є особою, якій на підставі закону може бути відмовлено у виїзді за кордон і відповідні органи прикордонної служби України, за умови наявності в них відповідної інформації, мають право відмовити такій особі у виїзді за кордон. Станом на момент подачі вказаного подання відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчиняла будь-які дії щодо виконання судового рішення. Разом з тим, відсутні докази наявності об'єктивних причин, наприклад тривалого відрядження, важкої хвороби тощо, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду, хоч в будь-якій їх частині. Зазначене свідчить про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, ОСОБА_1 в період з 04.07.2017 (набрання рішенням законної сили). Державний виконавець вважає, що така крайня міра примусового заходу як обмеження у праві виїзду за межі України змусить боржника виконати свої зобов'язання за судовими рішеннями.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду подання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, у прохальній частині подання просив розглядати справу у його відсутність.
Сторони у судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.
Згідно ч. 6 ст. 441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № НОМЕР_5 виданої 16.03.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 62123,68 доларів США.
04.07.2017 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію вказаної постанови направлено на адресу боржника (а.с. 8-9).
Крім того, 17.02.2021 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна в межах суми 62123,68 доларів США. Відповідні записи внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9-14).
З метою перевірки майнового стану боржника до реєструючих органів направлено відповідні запити (а.с. 17-21).
Боржником не подано декларації про доходи та майно боржника фізичної особи. В даному випадку боржником приховано відомості від державного виконавця, які могли слугувати належному зверненню стягнення на майно боржника, що підтверджує факт ухилення боржника від виконання рішення суду (а.с. 15).
Згідно відповідей на запити державного виконавця реєструючими органами повідомлено, що рухомого майна, цінних паперів, земельних ділянок, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та іншого будь-якого майна, належного боржнику на праві власності, за боржником не зареєстровано.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за боржником майно не зареєстровано.
Згідно відомостей ДФС України встановлено, що у боржника відкриті рахунки у банківських установах на які державним виконавцем накладено арешт.
Згідно відповіді МВС України за боржником не зареєстровані транспортні засоби.
22.12.2022 державним виконавцем на адресу боржника було направлено виклик державного виконавця. Поштова кореспонденція повернулася на адресу відділу без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 21-23).
28.05.2025 державним виконавцем на адресу боржника було направлено повторно виклик державного виконавця. Поштова кореспонденція повернулася на адресу відділу без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 26-27).
Згідно інформації наданої ДПС на запит державного виконавця встановлено, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинає державний кордон України по закордонному паспорту НОМЕР_2 , за останньою інформацією ОСОБА_1 09.03.2025 виїхала з України і 16.03.2025 в'їхала в Україну (а.с. 31-36).
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція).
Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
У разі виконання зведеного виконавчого провадження зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, кількість виконавчих проваджень, включених до зведеного виконавчого провадження, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо; обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань (зобов'язань боржника - юридичної особи) (п. 2 розділу ХІІІ Інструкції).
Отже, ухилення боржника від виконання судового рішення є обов'язковою обставиною для вирішення питання про обмеження його у праві виїзду за межі України.
При цьому, оскільки державний виконавець ініціює відповідне подання та скеровує його до суду, саме на нього покладається обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу (посадової особи).
У ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон, зокрема якщо є неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання; боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи); щодо нього подано цивільний позов до суду.
Частиною 2 цієї ж статті даного Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Законом не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав.
На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст. 441 ЦПК України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», тощо.
Державний виконавець, заявляючи вимогу про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за кордон, крім посилання на нормативні акти, не зазначив, в чому проявляється ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, а посилання на ухилення від виконання рішень суду ґрунтуються лише на тому, що ОСОБА_1 в період з 04.07.2017 (набрання рішенням законної сили) їздить за кордон.
Крім цього, суд бере до уваги, що невиконання судового рішення полягає у невжитті фізичною особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання фізичної особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: фізична особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
Так, як роз'яснив Верховний Суд України у листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Тобто, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів, не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.
При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов'язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих державним виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.
Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
При цьому, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Натомість, в матеріалах справи відсутні належні докази направлення та отамання боржником ОСОБА_1 копій постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3, постанов про арешт коштів боржника. Так, до матеріалів справи не долучено копій рекомендованих поштових відправлень вказаних постанов на адресу боржника. Крім того, матеріали виконавчого провадження не містять постанов про розшук майна боржника.
Наданий державним виконавцем супровідний лист від 04.07.2017 про відкриття виконавчого провадження та направлення постанови від 04.07.2017, за відсутності долучених копій рекомендованих поштових відправлень про направлення та відмітки про його отримання, не свідчить про обізнаність наявності відкритого відносно неї виконавчого провадження та належне отримання нею постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відтак, матеріали подання не містять жодних доказів щодо того, що боржник обізнана про наявність відкритого відносно неї виконавчого провадження.
Необізнаність боржника про початок процедури примусового виконання виконавчого документу унеможливлює ухилення від його виконання.
Крім цього, із долучених до подання документів не вбачається, що приватний виконавцем дійсно направлялись виклики боржнику ОСОБА_1 з метою з'явитись до приватного виконавця та надати пояснення щодо невиконання рішення суду, проте не надано доказів отримання боржником такого виклику (поштова кореспонденція повернулась на адресу відділу без вручення), як і доказів на підтвердження дійсного місця реєстрації (проживання) боржника.
Таким чином, факт ухилення боржником ОСОБА_1 від виконання покладених на неї рішенням суду обов'язків не доведений державним виконавцем належними, достовірними та достатніми доказами за європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Суд також звертає увагу і на те, що державним виконавцем взагалі не обґрунтовано, яким чином застосування до боржника ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішень суду та погашенню заборгованості.
За наведених вище обставин суд дійшов висновку про те, що у задоволенні подання про тимчасове обмеження у боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 18, 32 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 260-261, 353-355, 441 ЦПК України, суд,
В задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Борисюка Р.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання нею зобов'язань, покладених згідно виконавчого провадженні НОМЕР_4 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Суддя Р.В. Новак