печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33655/20-ц
пр. 4-с-57/25
19 червня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Соколова О.М.,
при секретарі судового засідання: Колесник А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката Решетова Віктора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича.
З урахуванням уточнень, викладених у скарзі від 27.02.2023 року, скаржник просить:
- визнати неправомірними дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича щодо здійснення у ВП № НОМЕР_1 розрахунків від 29.11.2021 року та станом на 06.10.2022 року за період з липня 2021 року по вересень 2022 року;
- визнати неправомірним та скасувати розрахунки заборгованості зі сплати аліментів від 29.11.2021 року та станом на 06.10.2022 року за період з липня 2021 року по вересень 2022 року у ВП № НОМЕР_1, здійснені старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушиним Андрієм Миколайовичем;
- зобов'язати старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення та зробити перерахунок (новий розрахунок) розміру заборгованості зі сплати аліментів у ВП № НОМЕР_1 з 06 вересня 2020 року по вересень 2022 року, виходячи з реального доходу боржника та трудового контракту від 15 січня 2021 року з підприємством "Санкта Кепітал ЕдвайзорсЛімітед";
- визнати неправомірними дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича та зобов'язати його та Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення шляхом скасування наступних постанов: про арешт коштів боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн; про арешт майна боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн; про арешт коштів боржника від 15.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн; про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року; про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року (повторно); про арешт коштів боржника від 16.08.2021 року на суму 1 295 892, 00 грн.
- визнати неправомірними дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича щодо включення ОСОБА_1 в Єдиний реєстр боржників та зобов'язати державного виконавця та Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення шляхом виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників;
- визнати неправомірною (незаконною) бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича щодо надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, направлення Боржнику розміру заборгованості та вручення Боржнику матеріалів ВП НОМЕР_1.
- у порядку витребування доказів витребувати у Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та стягувача ОСОБА_2 оригінал листа на бланку компанії Al nahiya group англійською мовою з темою (назвою): «P60 End of Year Certificate 2021-22» (Р60 Сертифікат кінця року 2021-22), який надійшов до Шевченківського ВДВС 10 серпня 2022 року.
- у порядку ч. 3 ст. 450 ЦПК України залучити до участі в справу посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушень права чи свободи заявника (скаржника), а саме державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сидоренка Р.Г.
У обґрунтування скарги ОСОБА_1 (далі- скаржник) зазначає, що у провадженні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження НОМЕР_1 за виконавчим листом №757/33655/20-ц від 12.02.2021 року, виданим Печерським районним судом м. Києва у справі №757/33655/20-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/4 частин усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вказує, що здійснені виконавцем в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 два розрахунки заборгованості зі сплати аліментів (від 29.11.2021 р. та станом на 06.10.2022 р.) ґрунтуються на неправдивих відомостях, а тому підлягають визнанню незаконними.
Постанова про арешт коштів боржника від 13.07.2021 р. на суму 578 567,45 грн., постанова про арешт майна боржника від 13.07.2021 року на суму 578567,45 грн., постанова про арешт коштів боржника від 15.07.2021 року на суму 578567,45 грн. та постанова про арешт коштів боржника від 16.08.2021 року на суму 1 295 892 грн. не містять розрахунку заборгованості та інших підстав, у зв'язку з якими виникла необхідність накласти арешт, а сума, в межах якої накладено арешт, міститься лише в резолютивній частині. Постанова про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року та постанова про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року (повторно з тих самих підстав) є аналогічними за змістом, не містять суми коштів, яка підлягає арешту, розрахунку заборгованості та інших підстав, у зв'язку з якими виникла необхідність у накладенні арешту. При винесенні постанов виконавцем не враховано самостійну сплату боржником аліментів на утримання дитини, не вказано, у якій валюті накладено арешт та не здійснено заходів для з'ясування, яке майно належить боржнику, чим порушено порядок накладення арешту.
Вважає, що внесення його в Єдиний реєстр боржників є незаконним.
Вказує, що бездіяльність державного виконавця щодо надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_1, щодо направлення матеріалів цього виконавчого провадження та неповідомлення про розрахунок заборгованості за заявою боржника є незаконними.
18.01.2022 року на адресу суду від представника стягувача адвоката Штельмашенко О.А. надійшло клопотання про доручення доказів у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Київ від 10.11.2022 року у справі № 757/33655/20-ц було об'єднано для спільного розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича; заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_5 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за провадженням № 4-с-231/22 зі скаргою за провадженням № 4-с-169/22 за Єдиним унікальним номером № 757/33655/20-ц.
Ухвалою Печерського районного суду м. Київ від 02.12.2022 року у справі № 757/33655/20-ц було об'єднано для спільного розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича; заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_5 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за провадженням № 4-с-189/22 зі скаргою за провадженням № 4-с-169/22 за Єдиним унікальним номером № 757/33655/20-ц.
07.02.2023 року на адресу суду від представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи копію матеріалів виконавчого провадження.
01.03.2025 року на адресу суду від представника скаржника надійшла уточнена скарга.
Ухвалою Печерського районного суду м. Київ від 19.09.2023 року у справі № 757/33655/20-ц було об'єднано в одне провадження скаргу боржника ОСОБА_1 в порядку Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця (справа № 757/33655/20-ц (провадження № 4-с-140/23) зі скаргою за провадженням № 4-с-135/23 за Єдиним унікальним номером № 757/33655/20-ц.
25.11.2024 року на адресу суду від представника стягувача надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника процесу.
Учасники в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Від представника скаржника на адресу суду надійшла заява про розгляд скарги без його участі та технічної фіксації. Вимоги підтримав, просив задовольнити.
Від представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про розгляд скарги без його участі та технічної фіксації, просив відмовити у задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги, прийшов до наступних висновків.
Оцінюючи доводи Скаржника щодо визнання неправомірними та скасування розрахунків заборгованості зі сплати аліментів суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/4 частин усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 29.11.2021 року державний виконавець Бахрушин А.М. виходив з наявності в боржника щомісячного заробітку (доходу) у розмірі 12000 доларів США в період з 06.08.2020 року по липень 2021 року, і відповідно 1/4 частина заробітку (доходу) ОСОБА_1 становить щомісячно 3000 дол. США.
Разом з тим, суду не надано і матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 не містять належних та допустимих доказів наявності в ОСОБА_1 такого заробітку (доходу).
Крім того, суд встановив, що здійснюючи інший розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 06.10.2022 року за період з липня 2021 року по вересень 2022 року, державний виконавець Бахрушин А.М. виходив з наявності в боржника щомісячного заробітку (доходу) у розмірі 55094,78 Дирхам ОАЕ.
Втім, суд звертає увагу, що наведений розрахунок станом на 06.10.2022 року ґрунтується на копії листа на бланку компанії Alnahiyagroup з назвою «Р60 EndofYearCertificate 2021-22» без дати, без підпису та печаток, без зазначення того, хто з посадових осіб компанії видав цей лист.
Більше того, з наявної в матеріалах справи копії листа Alnahiyagroup від 17 серпня 2022 року слідує, що лист з темою «Р60 EndofYearCertificate 2021-22» є фальсифікацією і не видавався компанією Alnahiyagroup.
Вказане дозволяє суду дійти висновку, що оскаржуваний розрахунок станом на 06.10.2022 року ґрунтується на недостовірних відомостях.
Отже, розрахунки заборгованості зі сплати аліментів від 29.11.2021 року та станом на 06.10.2022 року, здійснені старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Бахрушиним А.М., ґрунтуються на недостовірних відомостях, не відповідають вимогам ст. 195 Сімейного кодексу України та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, а відтак підлягають скасуванню.
Суд звертає увагу суб'єкта оскарження на те, що матеріали виконавчого провадження містять копію трудового контракту Боржника з Санкта Кепітал ЕдвайзорсЛімітед від 15.01.2021 року. Згідно п. 3.1 цього Контракту дохід ОСОБА_1 у 2021 році з 01.02.2021 року становить 3765,03 Дирхам ОАЕ на місяць.
При цьому, на підставі частини 2 ст. 451 ЦПК України, у зв'язку з визнанням неправомірними та скасуванням розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 29.11.2021 року та станом на 06.10.2022 року, суд вважає за необхідне зобов'язати виконавця, який здійснює виконавче провадження № НОМЕР_1, усунути порушення прав боржника та зробити перерахунок (новий розрахунок) розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з 06 вересня 2020 року по вересень 2022 року, виходячи з реального доходу боржника та трудового контракту від 15 січня 2021 року з підприємством "Санкта Кепітал ЕдвайзорсЛімітед".
Суд також погоджується з доводами скаржника щодо необхідності визнання неправомірними дій та рішень державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт майна боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт коштів боржника від 15.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року, постанови про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року (повторно), постанови про арешт коштів боржника від 16.08.2021 року на суму 1 295 892, 00 грн., винесених у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Так, абзацом першим частини 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника.
При цьому, з врахуванням неправомірності розрахунків заборгованості зі сплати аліментів, здійснених виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, суд не може погодитись з державним виконавцем щодо наявності в боржника заборгованості зі сплати аліментів у даному виконавчому провадженні, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Вказане дозволяє суду дійти висновку про відсутність у державного виконавця Бахрушина А.М. підстав для звернення стягнення на майно боржника, в тому числі й шляхом винесення ним постанови про арешт коштів боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт майна боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт коштів боржника від 15.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року, постанови про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року (повторно), постанови про арешт коштів боржника від 16.08.2021 року на суму 1 295 892, 00 грн.
Поміж іншим, у частині надання оцінки вказаним постановам, суд також зауважує, що згідно ч. 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з п. 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Всупереч наведеним приписам закону, судом встановлено, що у постанові про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року та у постанові про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року (повторно) не вказано суми коштів, яка підлягає арешту, відтак арешт накладений не у межах суми стягнення.
Крім того, в усіх оскаржуваних постановах про накладення арешту на кошти боржника не вказано, в якій валюті накладено арешт, чим порушено порядок накладення арешту, передбачений абзацом 3 п. 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5.
Суд також звертає увагу, що згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Втім, судом встановлено, попри винесення постанови про накладення арешту на все майно боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567,45 грн., матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 не містять доказів того, що державний виконавець здійснював заходів для з'ясування того, яке майно належить ОСОБА_1 на праві власності, чи перебуває це майно під арештом та чи відповідатиме арешт всього майна останнього наявній сумі заборгованості, чим порушено норми ч. 3 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд також констатує, що оскаржувані постанови від 13.07.2021 року, 15.07.2021 року, 11.08.2021 року, 16.08.2021 року не відповідають вимогам абз. 3 ч. 3 ст. 9 Закону "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 9 наведеного Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.
Втім, за всіма постановами: від 13.07.2021 року, 15.07.2021 року, 11.08.2021 року, 16.08.2021 року, арешт накладено з одних і тих же підстав - невиконання рішення суду.
Крім того, в резолютивній частині постанови про арешт коштів від 13.07.2021 року міститься посилання на те, що заборгованість становить 578 567,45 грн.
Попри це, 15.07.2021 року державним виконавцем винесено іншу постанову, якою повторно накладено арешт у розмірі 578 567,45 грн. Тобто, державним виконавцем двічі накладено арешт на кошти у розмірі 578 567,45 грн, що при виконанні подвоює суму, на яку накладено арешт.
16.08.2021 року державним виконавцем Бахрушиним А.М. накладено арешт на кошти в розмірі сукупної заборгованості 1 295 892 грн без врахування того, що постановами від 13.07.2021 року та 15.07.2021 року вже накладено арешт на кошти в сукупному розмірі 1 157 134,9 грн та ці постанови скасовані не були.
Зважаючи на викладене, суд дійсно вважає наявними підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення вказаних постанов. Отже, в цій частині скаргу слід задовольнити.
Однак, суд зауважує, що 30.11.2021 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Бахрушиним А.М. винесено постанову про скасування заходів примусового виконання у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. В зазначеній постанові державним виконавцем Бахрушиним А.М. встановлено, що станом на 30.11.2021 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі. Відтак, державний виконавець постановив скасувати заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні виконавчого листа № 757/33655/20-ц, виданого 12.02.2021 Печерським районним судом м. Києва.
Суд наголошує, що згідно з ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
При цьому, згідно з п. 19 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 у день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов'язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.
Згідно з абзацом четвертим п. 20 Розділу ІІІ зазначеної Інструкції копія постанови виконавця про скасування заходів примусового виконання в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника. У випадках, передбачених законом, на підставі постанови про скасування заходів примусового виконання виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Аналіз наведених норм права дозволяє суду дійти висновку, що наслідком винесення державним виконавцем Бахрушиним А.М. постанови від 30.11.2021 року про скасування заходів примусового виконання рішення є, зокрема, й скасування постанов про арешт майна (коштів), винесених у відповідному виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Зважаючи на викладене, хоч суд і погоджується з доводами скаржника щодо необхідності визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення всіх вищевказаних постанов про арешт майна (коштів) боржника, проте суд не вбачає підстав для поновлення прав боржника шляхом скасування таких постанов про арешт майна (коштів) боржника, оскільки такі постанови (зокрема, постанова про арешт коштів боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанова про арешт майна боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанова про арешт коштів боржника від 15.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанова про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року, постанова про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року (повторно), постанова про арешт коштів боржника від 16.08.2021 року на суму 1 295 892, 00 грн.) й так скасовані постановою від 30.11.2021 року про скасування заходів примусового виконання рішення.
Отже, в наведеній частині скарга задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги скаржника про визнання неправомірними дій та рішення державного виконавця щодо включення ОСОБА_1 в Єдиний реєстр боржників та зобов'язання державного виконавця та Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення шляхом виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження", єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відповідно до абзацу першого ч. 5 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Аналогічні норми передбачені і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до п.2 розділу І якого, єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Так, згідно з п. 6, 7 розділу Х Положення №2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
З аналізу викладених приписів Закону №1404-VІІІ та Положення №2432/5 вбачається, що дійсно, чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Проте, враховуючи неправомірність розрахунків заборгованості зі сплати аліментів, здійснених виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, суд вважає необґрунтованою позицію державного виконавця щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості за виконавчим документом у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, розмір якої перевищував би три місяці.
Вказане дозволяє суду дійти висновку про відсутність у державного виконавця Бахрушина А.М. підстав для внесення до Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд відмічає, що 30.11.2021 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Бахрушиним А.М. винесено постанову про скасування заходів примусового виконання у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги Скаржника про визнання незаконними рішення та дій старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Бахрушина А.М. щодо включення ОСОБА_1 в Єдиний реєстр боржників. Відтак, в наведеній частині скарга підлягає задоволенню.
Проте, беручи до уваги постанову про скасування заходів примусового виконання від 30.11.2021 року, суд вважає необґрунтованими вимог скаржника щодо зобов'язання виконавця усунути порушення прав Боржника шляхом виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Відтак, в наведеній частині скарги слід відмовити.
Щодо вимоги про визнання незаконною бездіяльності старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина А.М. щодо надання Боржнику можливості ознайомитись з матеріалами справи, направлення Боржнику розміру заборгованості та вручення Боржнику матеріалів виконавчого провадження, суд вказує наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником.
Разом з тим, судом не встановлено підстав, для визнання незаконною бездіяльності старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина А.М. щодо надання Боржнику можливості ознайомитись з матеріалами справи, направлення Боржнику розміру заборгованості та вручення Боржнику матеріалів виконавчого провадження.
Враховуючи вказані положення закону та даючи юридичну оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене вище, на підставі ст. ст. 1, 9, 19, 28, 48, 50, 56, 71 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст. ст. 18, 447-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича задовольнити частково.
Визнати неправомірними та скасувати розрахунки заборгованості зі сплати аліментів від 29.11.2021 року та станом на 06.10.2022 р. за період з липня 2021 року по вересень 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, здійснені старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушиним Андрієм Миколайовичем;
Зобов'язати виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який веде виконавче провадження № НОМЕР_1 та Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення прав боржника та зробити перерахунок (новий розрахунок) розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з 06 вересня 2020 року по вересень 2022 року, виходячи з реального доходу боржника та трудового контракту від 15 січня 2021 року з підприємством "Санкта Кепітал ЕдвайзорсЛімітед".
Визнати неправомірними дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт майна боржника від 13.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт коштів боржника від 15.07.2021 року на суму 578 567, 45 грн., постанови про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року, постанови про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року (повторно), постанови про арешт коштів боржника від 16.08.2021 року на суму 1 295 892, 00 грн.
Визнати неправомірними дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо включення ОСОБА_1 в Єдиний реєстр боржників;
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Соколов